Скелету малюка літаючого ящера близько 300 млн років, пише газета «Сегодня».
На поверхні каменя чітко видно тільце з довгими лапками і хвостиком.
«Через збільшувальне скло дуже добре видно подовжені передні лапки з нігтиками. І помітний хвостик хрящевидний. А поруч – закам’яніла гілочка папороті», — розповіла виданню директор музею Тетяна Ведмідь.
Маленький розмір можливого птеродактиля історики пояснюють тим, що літаючі ящери народжувалися невеликими.
«У деяких видів яйця були навіть менші курячих. Коли дитинчата вилуплюються з яєць, вони були в такому скорченому положенні і дуже дрібні. Це вже потім вони виростали до п'яти і більше метрів», — пояснила директор музею.
За попередніми підрахунками краєзнавців, вік знахідки сягає 300 млн років.
Слід зауважити, що до цих пір вважається, що птеродактилі взагалі не проживали на території сучасної України.
Втім, київські фахівці, яким «Сегодня» показала фото знахідки, вважають, що це останки тварин, правда, морських.
«Обидва об'єкти — швидше за все, залишки морської лілії (тварини такі). Вони, як і хребетні, мали внутрішній скелет. Знахідка дуже рідкісна, хоча й не така сенсаційна, як птеродактиль. Збереження зразків чудове, і обов'язково потрібна експертиза», — розповіла асистент кафедри загальної та історичної геології Київського національного університету ім. Т. Шевченка Лілія Попова.
У свою чергу павлоградські історики зараз готують експонат до експертизи.
