chrome firefox opera safari iexplorer

Мінкульт закриває очі на знищення пам'яток архітектури у Києві

17 січня 2013 о 11:16

Міністерство культури не звертає уваги на пам'ятки архітектури старого Києва і дозволяє зносити їх заради комерційної забудови. Більше того, будинки з Реєстру пам'яток викреслюють постфактум.

Про це пишуть "Коментарі" з посиланням на перелік об'єктів у Києві, які Міністерство культури викинуло з Державного реєстру нерухомих пам'яток України за останні три роки.

У переліку присутні будинки і окремі прибудови до них, і пам'ятки.

«Є в цьому переліку й такі будинки, які були незаконно знесені або перебудовані ще до винесення з Реєстру. Адже, згідно із законом „Про охорону культурної спадщини“, пам'ятки і їх частини забороняється зносити й змінювати», відзначає видання.

Зокрема, незаконним можна назвати будівництво бізнес-центру «Марія» (будує «К.А.Н. Девелопмент») по вулиці Різницькій, 2/32 – 34, введення в експлуатацію якого заплановане на 2013 рік.

Як відзначає видання, будівництво «Марії» почалося ще в 2008 році (тоді об'єкту планували дати ім'я «Сенатор»), а на його місці до 2008 року стояв занесений у Держреєстр нерухомих пам'яток одноповерховий цегляний будинок Ломтєвих, збудований ще в 1837 році за проектом Людвіка Станзані.

На початку ХХ століття в садибі розмістилася приватна жіноча гімназія Ольги Плетньової.

Найвідомішою вихованкою була Алла Тарасова – майбутня зірка МХАТу й народна артистка СРСР. Пізніше на будинку була встановлена меморіальна дошка, а в 1981 році – відкритий музей Тарасової.

Винесли цю пам'ятку з реєстру вже після знесення – наказом Міністерства культури й туризму № 957/0/16-10 від 25 жовтня 2010 року.

Аналогічна доля й у житлового будинку по вулиці Великій Житомирській, 20, побудованого в 1911 році.

Незважаючи на те, що він зник з реєстру 3 лютого 2010 року, з 2003-го на його місці стоїть  бізнес-центр «Панорама» (девелопер об'єкта – HCM Realty).

Разом з тим, як відзначає видання, є в практиці столичних забудовників і випадки, коли будинки, занесені до реєстру, були змінені. Як правило, над ними надбудовували 2-3 поверхи, у результаті чого будинок повністю змінював зовнішній вигляд.

Зараз у будинку на розі вулиць Андріївської й Боричевого Току, де раніше була одна з найбільших єврейських молитовень Подолу, розташовується головний офіс «Укрсиббанку».

У 1902 році на цьому місці побудували цегельний триповерховий будинок, два останні поверхи якого були віддані під єврейську молитовню «Ашкеназим». З 1921-го там же перебувала ще одна молитовня – «Хейрус».

Після 1929 року, коли були закриті всі молитовні установи, будинок був то житловим, то використовувався для розміщення Економічного інституту або ювелірного підприємства.

Після того, як цю будівлю викупив банк, над нею надбудували кілька поверхів. З реєстру пам'ятку винесли лише 15 вересня 2010 року.

Теж саме сталося і з житловим будинком на вулиці Борисоглібській, 5-а 1875 року будівництва, яка належала купцю 2-ї гільдії Масалітіну. У 2005 році до нього добудували ще один поверх і мансарду, а в Держреєстрі будинок значився до 2010 року.

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути