chrome firefox opera safari iexplorer

Приєднання Коцюбинського до Києва не врятує Біличанський ліс

23 січня 2013 о 17:41

Громадський комітет за збереження Біличанського лісу побоюється, що рішення Київради про зміни меж Києва шляхом приєднання до столиці селища Коцюбинського не вирішить проблеми дерибану Біличанського лісу.

Про це заявила голова комітету Вероніка Агеєва.

За її словами, питання приєднання Коцюбинського до Києва і відповідно питання Біличанського лісу розглядалося на «закритому від громадськості засіданні комісії Київради з питань екологічної політики» 22 січня.

«Загальна площа природного комплексу Біличанський ліс складає 5600 га. З 2007 року громадськість вимагає від держави надати йому природоохоронний статус. Проект указу про надання Біличанському лісу статусу „національний природний парк“ лежить (у очікуванні невідомо чого) в Адміністрації президента», — заявила Агеєва.

У той же час, за її словами, більше п’ятисот ділянок лісу, який знаходився під юрисдикцією Києва, депутати Коцюбинської сільради уже роздали «громадянам», частина з яких виявилась підставними.

«У перспективі – нові землевідводи на чотирьох тисячах гектарів лісу, яких селищна рада у 2008 році оголосила своїми „землями міської забудови“. При злитті Києва з Коцюбинським територіальний конфлікт між ними, дійсно, зникне», — сказала Агеєва.

Водночас, за її словами, питання роздерибаненого лісу не вирішиться.

«У випадку приєднання селища Коцюбинське до Києва – межа міжобласного рангу, яка досі відділяє 87 га території селища від 4065 га Біличанського лісу, які селище запланувало під приватизацію та забудову і кількасот гектарів з яких уже роздало – зникне. А Київ стане офіційним правонаступником рішень щодо приватизації та забудови київського Біличанського лісу, прийнятих Коцюбинською селищною радою», — переконана жінка.

За її словами, Громадський комітет за збереження Біличанського лісу побоюється, що після цього землевідведення у лісі можуть бути остаточно визнані законими.

«А якщо вони не будуть визнані Київрадою, то чи готова Київрада, втративши підставу для їх опротестування, викупати земельні ділянки у власників за рахунок бюджету міста Києва? Зараз на цих ділянках ще стоїть Біличанський ліс. Якщо їх забудують – то при відновленні лісу доведеться викупати ділянки, відшкодовувати витрати, понесені власниками на будівництво, можливо ще й сплатити моральну компенсацію? Гроші на це є?», — звертається Агеєва до столичних чиновників.

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі