Традиційно підбиваємо підсумки 2012 року. Українські письменники експериментували з формою, жанрами, мовою. Були серед нових книжок і мелодрами, історичні романи, автобіографічні, гостро-соціальні, містичні та філософські тексти. Зокрема презентували «технотриллер» та графічний роман — мальовані історії про козаків-характерників. Gazeta.uaвиділила 15 книжок-новинок.

«Танго смерті» Юрій Винничук

Роман Винничука про довоєнний Львів. Передвоєнні події описані від імені львівського батяра, у якого ще є троє друзів — німець, єврей і поляк. Вони четверо потрапляють у концтабір. Роман заснований на реальних подіях. У вересні 1941-го року у Львові на вул. Янівській німецькі загарбники організували один із найбільших в СРСР таборів смерті — Янівський. При ньому створили оркестр з ув'язнених — музикантів Львівського оперного театру, який повинен був грати під час катувань і розстрілів одну і ту ж мелодію — «Танго смерті».

Роман Юрій Винничук писав 8 років. «Мені було писати легко. Починав я зовсім інший роман „Аптекар“, потім взявся за „Танго“. У мене вже вийшло багато історичних книг. Але пишу я тільки дома. Більш ніде жодного рядка не написав. Куркова ви побачите наприкінці роману. Загадку не буду розкривати. І взагалі, писати про реальних людей у романі небезпечно. У попередніх книгах писав про дівчат, і вони себе упізнали. Одна не говорить зі мною, іншій не сподобалося».

«Червоний» Андрій Кокотюха

Червоний – це псевдо провідника осередку УПА на Волині. «Йдеться у книзі про „сучу войну“ в таборах. Ув'язнені ділилися на ворів і сук. Суки — це ті хто був у штрафбаті, воював і після війни повернувся в табори. Порушували всі закони, тому між ними всередині були війни. За свідченнями того ж Солженіцина, буфером у цих війнах виступали бандерівці» — каже письменник.

Одну історію тут розповідають чотири різні людини, які бачать цю ситуацію збоку. «Це: сучасний режисер-документаліст, який збирає матеріал для фільму, міліціонер-українець з Чернігівської області, єврей-енкведист, росіянин — в'язень таборів. Відповідно роман поділений на чотири частини» — каже Андрій Кокотюха.

«Відлуння» Лариса Денисенко

Роман «Відлуння: від загиблого діда до померлого» — це дивна та захоплива історія молодої німкені Марти, яка вважала свого діда трагічно загиблим смертю хоробрих ще під час Другої світової війни та похованим десь під Житомиром. А виявляється старий, що насправді доживав свій вік у божевільні, перевернув її власне життя догори дригом. Марта так пишалася своїм корінням, а отримала діда-нациста, якого понад 60 років ховали від рідні, аж доки не поховали зовсім. Дівчина вирішує, що її минулому потрібен адвокат, і вирушає збирати докази маршрутом Берлін-Житомир.

Хай там що вона шукатиме у відлунні подій Другої світової війни, знайде вона ключик до дверей власного майбутнього. "Роман писала понад два роки. Аналізую у ньому ментальність німців, українців і євреїв", — розповіла письменниця.

«Голова Якова» Любко Дереш

«Я писав про те покоління, до якого відношуся сам. Герої роману — це люди, яким від 20 до 30 років. Головний герой твору стоїть на позиції так званого „Чорного Сонця“ — існує лише заради себе. Протилежна сторона — коли людина існує заради всесвіту. Свій твір я би назвав картою митарств. Їх проходить людина, коли вже немає авторитетів, немає прикладів, на які можна орієнтуватися», — розповідає Любко Дереш.

Роман писав п'ять років: «За цей час я встиг зненавидіти літературу, простити їй все і знову полюбити. Встиг заблукати у власному творі і щасливо віднайти себе». Це алхімічна комедія про геніального композитора Якова, якому судилось написати гімн до відкриття Євро-2012.

«Вічник» Мирослав Дочинець

Перед читачем розгортається непросте житіє незвичайної людини на тлі буремного ХХ століття. Книжка має доволі складну структуру: оповідь ведеться мовби з різних часових прошарків та ще й у поєднанні з позачасовою життєвою філософію. Сам автор зізнається, що прототип головного героя «Вічника» став знаменитий знахар Андрій Ворон, який прожив 104 роки.

«Вічник» — книжка про все, що довкола нас: про ліс, про воду, про звірів, про людську душу, про Бога. Про те, як розуміти живе і мертве, як бути частиною Всесвіту.

«Найкращі часи» Галина Ткачук

Це збірка коротких новел. «Однією з найголовніших ідей мого задуму було писати про різні дуже важливі речі, не називаючи їх, підбираючи у якості відповідних евфемізмів метафори і символи. Очевидні, але не затерті», — розповіла письменниця.

Є тут і оповідання під назвою «Найкращі часи». Це текст про дітей, які починають працювати з 3 років. Так вони отримують потрібні для пенсії 30 років стажу… і у віці 33 років починають жити по-своєму. Для них настають найкращі часи.

«Біографія випадкового чуда» Таня Малярчук

Із самого дитинства головна героїня Лєна прагне підтримувати слабких та ображених. Приміром, вона бореться з постачанням українських собак до китайських ресторанів. А от своє власне життя їй не вдається нормально облаштувати.

Живе героїня в українському місті Сан-Франциско. За описом воно нагадує Івано-Франківськ, де народилася письменниця. Лєна буває закомплексованою, але вона вміє любити, співчувати та гостро вловлює кожну несправедливість.

«Хрустальна свиноферма» Михайла Бриниха

Книга стала третьою в серії письменника «Шахмати для дибілів». Головні герої, хлопчик Міша і його тренер з шахів доктор Падлюччо, продовжують рятувати світ від темних сил. Хлопчик ходить на уроки з шахів у київський парк Шевченка. Роман написаний суржиком.

«У „Хрустальній свинофермі“ Міша підріс. Йому вже 15 — пубертатний вік, — каже Бриних. — Він грає шахові партій за долю людства з Князем Тьми. У кінці є натяк, що вирішальна партія може відбулася, а може і ні. Залишив фінал відкритим на випадок, якщо буде продовження. У ньому страшенно хочеться замочить Доктора Падлюччо. Набрид вже. В одній з наступних книжок він точно зіп'ється. Вже написав про це великий шматок. Це буде стилізація під „Москву-Пєтушкі“ Венедикта Єрофєєва» — каже автор.

«Арсен» Ірен Роздобудько

За сюжетом, батьки головного героя розлучилися й хлопчик страждає через це. «Закручена книжка, написана для хлопців, які хочуть вирости справжніми чоловіками. Критики охрестили її психологічною прозою для дітей. Але хочу, щоб і батьки її почитали — багато корисного знайдуть», — розповіла Ірен Роздобудько.

Також нещодавно письменниця презентувала книгу «Останній ескорт у пастку», оформлену власними ілюстраціями авторки. До видання увійшли три найвідоміші детективи Ірен Роздобудько: «Останній діамант міледі», «Пастка для Жар-Птиці» та «Ескорт у смерть».

«З мапи книг і людей» Оксана Забужко

Книгу складають вибрані есе з доробку останніх дванадцяти років, об'єднані темою культурного простору довкола нас.

«Есеї писала 12 років. Це дві мапи людей і книжок, які вплинули на моє життя. Збірка є своєрідною спробою віддати борги культурі. З віком більше розумієш, чим ти завдячуєш книжкам і як вони тебе виліпили. Зосередилася переважно на тому, що запам'ятала з дитячого і юнацького читання. Відкриває книжку текст про Вінні-Пуха. Це перший персонаж, з яким себе ідентифікувала».

«Вогнепальні й ножові» Сергій Жадан

Збірка віршів Сергія Жадана. «Це перша книжка, яка мені повністю подобається, — розповів автор. — Мабуть, після цього взагалі треба кинути писати, аби не зіпсувати власних вражень про заняття літературою. У збірці порівну римованих і неримованих текстів. Їх розділив на 2 цикли».

«Бот» Максим Кідрук

Це перший український технотрилер. Це гібридний жанр, в якому переплетені наукова фантастика, реально існуючі технології і ще купа всього.

Головний герой — київський програміст Тимур — потрапив до міжнародної групи вчених, які «догралися» до техногенної катастрофи, ще невідомої людству. Тут описується незвідана Чилійська пустеля, цілковита відірваність від цивілізації, моторошні досліди над людським мозком.

«Купальниця» Галина Вдовиченко

Роман письменниця створила за 4 місяці. На його написання її надихнув роман американця Теодора Драйзера «Сестра Керрі» написаний 1900-го.

«Головній героїні 18 років. Я описую в книзі один рік її життя після закінчення школи. У майбутньому Кароліна стане відомою українською акторкою кіно і театру. Перша її помітна роль, з якої почнеться таке її сходження – буде вистава під назвою „Купальниця“. Моя героїня з села Виточі на Яворівщині. І з дитинства певною мірою асоціює себе з цією квіткою. „Квітка-героїня“ закрита й нікого до себе в душу не пускає» — розказує авторка.

«З роси, з води і з калабані» Ірена Карпа

Це спогади письменниці про дитинство, яке припало на час розпаду Союзу. Роман письменниця написала у такому собі стилі мемуарів зірки, за яку жоден літературний негр не взявся б писати автобіографію. Карпа запрошує читачів до свого раю з ковбасами замість райських кущів.

На своїй сторінці у Фейсбук вона помістила фото черги в радянському магазині з написом «Какую страну просрали». Підписала: «Чудова ілюстрація до моєї нової книжки».

«Даогопак» Максим Прасолов, Олег Колов, Олексій Чебикін

У першій частині українського графічного роману зображено пригоди козаків-характерників Запорізької Січі. А в другій та третій книгах «Даогопак» з'явиться і карпатський мольфар, і звірі, що розмовляють.

«Невипадково головного героя першої книги звуть Олесь Сковорода, — пояснює Максим Прасолов. – Бо світ „Даогопаку“ побудований на моделі трьох світів Григорія Сковороди. У нас крім земної Січі, буде ще небесна та підземна, сарматська Січ».

Автори черпають ідеї з української культури та власної фантазії. У першій частині «Даогопаку» три друга – Олесь Скоровода, Тарас Пересічеволя і характерник Мозговий – виконують завдання кошового отаман. Вони їдуть до Туреччини аби визволити полонених козаків, що працюють в надрах нового султанського палацу в Анталії.