Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у 2012 році ухвалив рекордну кількість рішень за скаргами українських громадян.
За даними Міністерства юстиції України, загальна сума коштів, що її сплатив уряд України у 2012 році на виконання рішень ЄСПЛ, становить майже 39 мільйонів гривень (близько 3,9 мільйона євро). Це у 4,5 рази більше, ніж попереднього року, коли, згідно зі звітом комітету міністрів Ради Європи, суд зобов'язав Україну виплатити за своїми рішеннями 0,9 мільйона євро.
Основні проблеми, які бачить ЄСПЛ в Україні — це невиконання рішень судів, затяжні або неефективні розслідування, порушення прав на свободу та особисту недоторканість, жорстоке поводження з ув'язненими та затриманими або неналежні умови їхнього утримання.
Порушення прав у цифрах
«У 2012 році Європейський суд ухвалив 70 рішень щодо суті, у 59 з них було встановлено відсутність ознак усіх чи декількох із стверджуваних заявниками порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та/або визнано відповідні скарги заявників частково неприйнятними», — ідеться у поясненні мін'юсту.
«Крім того, Європейський суд ухвалив 20 рішень щодо дружнього врегулювання та 34 рішення — про схвалення умов односторонньої декларації уряду, поданої з метою врегулювання справи», — повідомили ВВС Україна у прес-службі Міністерства юстиції.
Насправді, каже Максим Щербатюк із Української Гельсинської спілки з прав людини, «справа» може об'єднувати десятки і сотні скарг, подібних за своїм змістом. Сума виплат, яку оприлюднив Мін'юст, стосується сотень скарг, що їх задовольнив минулого року ЄСПЛ, зазначає правозахисник.
«Одна справа може об'єднувати 100 і більше скарг. Приміром, справа може називатися „Клименко та інші“. І ось ці „інші“ — це можуть бути десятки людей, за справами яких одночасно з'являється ухвала ЄСПЛ. Красномовний приклад — працівники одного підприємства зверталися до суду з приводу невиконання рішення національного суду, і скарга кожного була задоволена», — пояснює представник Української гельсинської спілки.
Голова Європейського суду з прав людини Дін Шпільман минулого тижня заявив, що Україна входить до п'ятірки країн, з яких надходить найбільше скарг. Інші чотири країни — це Росія, Туреччина, Польща та Румунія.
Топ-причини порушень прав
Як повідомили ВВС Україна у Міністерстві юстиції, Європейський суд з прав людини найбільші проблеми бачить у невиконанні рішень національних судів або ж у затягуванні їхнього виконання на довгий термін. Саме такі проблеми передусім стають причиною, через яку ЄСПЛ визнає порушення прав людини і ухвалює рішення проти держави.
Наступні за поширеністю порушення, через які громадяни України виграли справи у ЄСПЛ — це надмірна тривалість цивільного провадження, досудового слідства чи судового розгляду кримінальних справ, а також відсутність юридичного механізму оскарження такої тривалості.
Міністерство юстиції також називає серед найпоширеніших порушення права особи на свободу та особисту недоторканість, жорстоке поводження із особами, які перебувають під вартою у СІЗО чи у відділках міліції, і неефективне розслідування скарг на таке поводження.
Окрім того, скаржники вигравали справи, доводячи неналежні матеріально-побутові умови тримання у слідчих ізоляторах та тюрмах, а також незабезпечення їх адекватною медичною допомогою.
До переліку також віднесено неефективне розслідування кримінальних справ за фактом смерті або зникнення осіб.
Українська Гельсинська спілка з прав людини, яка часто представляє інтереси потерпілих у ЄСПЛ, має десятки прикладів справ, які виграли українські громадяни. Водночас, підрахувати точну кількість таких справ там не можуть, оскільки процедура їх ухвалення в Європейському суді — особлива.
«Спочатку ЄСПЛ ухвалює так зване пілотне рішення — це спеціальна процедура, яка запроваджується, якщо є велика кількість одноманітних справ щодо порушення одного і того ж права у певній країні», — сказав в інтерв'ю ВВС Україна Максим Щербатюк із Української Гельсинської спілки з прав людини. Після цього, розповів він, державі дається певний час — як правило, рік, — для усунення цієї системної проблеми в країні.
«Якщо держава не розв'язує цієї проблеми, Європейський суд бере цю справу як зразок і готує одну ухвалу за усіма подібними скаргами. Суд, фактично, застосовує спрощену процедуру, використовує частини зі своїх попередніх рішень, аби спростити появу остаточних рішень», — сказав Максим Щербатюк.
Вал ухвал
У березні минулого року ЄСПЛ висловив занепокоєння відмовою України виконувати низку рішень національних судів й ухвалив рішення про поновлення розгляду заяв про це порушення прав людини.
У прес-релізі ЄСПЛ тоді наголошувалося, що «Україна не вживає заходів для усунення цієї проблеми навіть у випадках, коли є пілотне рішення про виконання рішень».
Як каже Максим Щербатюк, після поновлення розгляду заяв українських громадян «у 2012 році був просто вал, сотні ухвалених рішень щодо України».
За даними правозахисної організації, компенсації за невиконання рішень національних судів незначні, до 1500 євро, залежно від терміну невиконання рішення.
Станом на березень 2012 року на розгляді Євросуду перебувало близько 2,5 тис. скарг, пов'язаних із невиконанням рішень національних судів, і сотні їх були задоволені. Як прогнозують правозахисники, цього року також слід очікувати подібних рішень не на користь держави Україна.
Катування у міліції: жахливі «досягнення»
Щодо справ про катування і жорстоке поводження в міліції чи місцях обмеження волі, то ці справи, як правило, не об'єднуються, оскільки у кожній із них можуть бути свої особливості. Компенсаційні виплати за такими справами значно більші.
У 2012 році було ухвалено рішення про рекордну компенсацію, яку Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) зобов'язав Україну виплатити громадянинові України. Житель Прикарпаття Богдан Савицький внаслідок побиття працівниками міліції став інвалідом. Розмір компенсації, яку мала сплатити Україна, — 154 тисячі євро.
У червні 2012 року Європейський суд зобов'язав Україну виплатити понад 30 тисяч євро компенсації за матеріальну шкоду, моральні збитки і на покриття судових витрат 65-річному Сергію Кулішу за жорстоке поводження з ним у міліції. Європейський суд визнав факт нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження, а також той факт, що пізніше українська влада не провела належного розслідування у зв'язку із заявами Куліша.
У листопаді минулого року ЄСПЛ призначив компенсацію у розмірі 35 тисяч євро постраждалим від катувань чернігівськими міліціонерами. Тоді жертвами правоохоронців стала ціла родина Ковалів – батько, син та мати.
Правозахисник Андрій Діденко, якому доводилося представляти інтереси громадян у ЄСПЛ, розповів ВВС Україна, що суд вже ухвалював «пілотне» рішення щодо катувань і жорсткого поводження у міліції. Ідеться про справу «Каверзін проти України», у якій ішлося про те, що проблема жорстокості і знущань у правоохоронних органах стала системною. Тоді суд наголосив на необхідності терміново реформувати правову систему в Україні, аби викорінити практику катувань осіб, які утримуються під вартою.
Проте правозахисники, а також сама влада визнає, що протягом останнього часу помітних зрушень не сталося.
У листопаді минулого року український уряд у Національній доповіді про ситуацію із забезпеченням захисту прав людини, яка готувалася для ООН, визнавав, що проблема тортур і жорстокого поводження із людьми у правоохоронних органах «лишається однією із найгостріших».
