З 1 січня 2013 року в Україні набуває чинності урядова постанова, якою затверджені нормативи прибуття бригад «швидкої допомоги» на місце виклику, повідомляє УНН.

Згідно з постановою Кабміну № 1119 від 21 листопада, норматив прибуття бригад швидкої медичної допомоги на місце події за зверненнями, які належать до категорії екстрених, становить 10 хвилин у містах і 20 хвилин в населених пунктах поза межею міста з моменту надходження звернення до диспетчера оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

У постанові зазначається, що «зазначені нормативи з урахуванням метеорологічних умов, сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації та стану доріг можуть бути перевищені, але не більше ніж на 10 хвилин». Крім того, документ передбачає розподіл звернень за номерами 103 або 112 на екстрені та неекстрені залежно від стану пацієнта. Зокрема, до екстрених викликів належать: якщо пацієнт втратив свідомість, у нього судоми, раптові розлади дихання, раптовий біль в області серця, блювання кров'ю, гострий біль у черевній порожнині, зовнішня кровотеча, ознаки гострих інфекційних захворювань, гострі психічні розлади, що загрожують життю та здоров'ю пацієнта або оточуючих. Також за екстреним викликом медики будуть виїжджати, якщо у пацієнта травма (поранення, перелом, вивих, опік, важкий забій, травми голови), ураження електричним струмом, блискавкою, тепловий удар, переохолодження, асфіксія (утоплення, потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи) , пошкодження при надзвичайних ситуаціях (ДТП, аварії на виробництві, стихійні лиха тощо), отруєння, укус тварин, порушення нормального перебігу вагітності. До категорії екстрених відносяться також звернення медпрацівників про транспортування пацієнтів, що потребують термінової госпіталізації.

«Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф направляє до пацієнта бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги невідкладно після отримання звернення, яке належить до категорії екстрених», — наголошується в додатку до постанови.

До категорії неекстрених належать звернення щодо пацієнта, стан якого не є невідкладним і супроводжується раптовим підвищенням температури тіла з кашлем, нежитем, болем у горлі; головним болем, запамороченням, слабкістю; болем у попереку, суглобах; підвищенням артеріального тиску; больовим синдромом у онкологічних хворих ; алкогольним, наркотичним, токсичним синдромом. Також до неекстрених буде віднесений виклик, якщо у пацієнта загострення хронічних захворювань у разі, якщо той перебуває під наглядом сімейного або дільничного лікаря при гіпертонічній хворобі, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, хронічному запаленні печінки, жовчного міхура, кишечника, хвороби нирок, суглобів і т . п.

"Диспетчер оперативно-диспетчерської служби перенаправляє звернення, яке належить до категорії неекстрених, у відповідний заклад охорони здоров'я первинної медико-санітарної допомоги, а в разі відсутності такої можливості направляє до пацієнта бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, яка не виконує екстрені виклики, упродовж 1 години з моменту отримання звернення ", — наголошується в додатку до постанови.

1 січня 2013 року набирає чинності закон «Про екстрену медичну допомогу», прийнятий Верховною Радою 5 липня, повідомляє УНН.

Закон встановлює, що на території України кожен її громадянин або будь-яка інша особа мають право на безкоштовну, доступну, своєчасну та якісну екстрену медичну допомогу.

Відповідно до закону, іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, а також фізичні особи, взяті під варту або яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі, забезпечуються екстреною медичною допомогою в порядку, визначеному Кабінетом міністрів.

Закон встановлює, що виклик екстреної медичної допомоги здійснюється за єдиним телефонним номером виклику екстреної медичної допомоги 103, або за єдиним номером виклику екстреної допомоги 112. Виклик екстреної медичної допомоги безкоштовний. Системи медичної допомоги в Криму, областях, містах Київ та Севастополь складаються з центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, бригад, відділень екстреної невідкладної медичної допомоги.

З 1 січня 2013 р. вступає в дію новий Закон «Про громадські об'єднання», до розробки та ухвалення якого активно долучались представники УНЦПД, а також Мережі розвитку європейського права, Центру громадської адвокатури та низки інших громадських організацій, повідомляє УНН.

19 квітня цього року набрав чинності закон України «Про громадські об’єднання», прийнятий Верховною Радою України 22 березня 2012 року, який поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення діяльності громадських об’єднань в Україні.

Цей закон вводиться в дію з 1 січня 2013 року, відповідно того ж дня втрачає чинність Закон України «Про об’єднання громадян» №2460-ХІІ від 16.06.1992 р. Загалом, необхідність прийняття нового закону зумовлена рекомендацією Парламентської Асамблеї Ради Європи, що викладена у підпункті 7.5.1 Резолюції ПАРЄ 1755 (2010) «Функціонування демократичних інституцій в Україні», відповідно до якого ПАРЄ зверталась із проханням прискорити ухвалення нового закону про громадські організації в Україні для усунення недоліків існуючого законодавства про недержавні організації.

Відповідно до положень ст. 1 закону метою створення громадського об’єднанння є здійснення та захист прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів. За організаційно-правовою формою громадські об’єднання поділяються на громадські організації та громадські спілки.

Відповідно до ч. 3 статті 7 закону засновниками громадського об’єднання можуть бути 2 особи, коли раніше була вимога про те, що мінімальна кількість засновників громадської організації — 3 особи.

Сьогодні набуває чинності Закон «Про зайнятість населення», який за задумом дасть можливість підтримати найбільш вразливі верстви населення та створити нові робочі місця, пише УНН.

Роботодавцю, який працевлаштовуватиме на новостворені робочі місця молодь на перше робоче місце, осіб віком від 50 років та інших з числа неконкурентоспроможних громадян на ринку праці, строком не менше ніж на два роки компенсуватимуться витрати, пов’язані зі сплатою єдиного соціального внеску.

Також законом передбачено стимулювання місцевої влади до покращення інвестиційного клімату, створення нових робочих місць для чого відрахування від податку на доходи фізичних осіб, будуть зараховуватися до доходів бюджетів сіл, селищ, міст районного значення в обсязі від 25% до 100%.

Також, з метою залучення до роботи в селах і селищах, молодому працівнику, який ук­лав трудовий договір на строк не менш ніж три роки, передбачено надання «підйомних». Так лікарям, вчителям, агрономам, згідно закону обіцяють житло та підйомні у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а станом на 1 січня це понад 11 тисяч гривень.

Крім того, особи, віком від 45 років (страховий стаж яких становить більше 15 років), матимуть право на одноразове отримання «ваучера» на професійне навчання.

Статус безробітного людина матиме з першого дня звернення до Державної служби зайнятості, також визначено чіткі критерії роботи, що підходить для безробітного.

Окрім того, сплачувати кадровим агентствам за пошук роботи відтепер мають виключно роботодавці.

перший день 2013 року набуває чинності прийнятий Верховною Радою 5 червня закон, який ще на стадії законопроекту викликав низку протестів по всій країні.

Згідно із законом, держава гарантує виконання рішення суду щодо стягнення коштів та зобов'язань вчинити певні дії щодо майна, боржником по якому є державний орган, держпідприємство, юридична особа, примусова реалізація майна якого заборонена законом.

Виконання рішень суду про стягнення коштів покладено на Державну казначейську службу України. При цьому, гроші, сплачені за рішенням суду про стягнення коштів з прийняттям законом, вважаються збитками держбюджету і, відповідно, посадова особа, дії якої призвели до таких збитків, несе відповідальність.

Нагадаємо, 5 червня Верховна Рада прийняла закон «Про гарантії виконання судових рішень». За законопроект №9127 віддали голоси 259 депутатів. Цей законопроект викликав ряд протестних акцій восени 2011 року, як в Києві, так і в регіонах.

В ході однієї з вересневих акцій «афганці» і «чорнобильці» знесли огорожу під Верховною Радою і почали штурм будівлі парламенту. Після прийняття закону «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» в опозиції заявили, що він ускладнює виплати пільговикам.

З 1 січня 2013 року розмір мінімальної пенсії в Україні складе 894 грн, а мінімальної зарплати — 1147 грн, про це УНН повідомили в прес-службі КМУ.

Рівень мінімальної заробітної плати Законом України Про Державний бюджет України на 2013 рік визначено у таких розмірах: з 1 січня — 1147 гривень та з 1 грудня — 1218 гривень (у грудні 2013 року порівняно з груднем 2012 року (1134 грн.) Мінімальна заробітна плата виросте на 7,4% при індексі споживчих цін 4,8%).

Крім того, в 2013 році передбачається підвищити посадовий оклад працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки з урахуванням зменшення грошового розриву між цим показником та мінімальною заробітною платою у порівнянні з поточним роком і встановити в наступних розмірах: з 1 січня — 845 гривень і з 1 грудня — 928 гривень (приріст грудня 2013 до грудня 2012 року (839 грн.) складе 10,6%, а грошовий розрив у грудні зменшиться з 295 гривень до 290 гривень).

Як повідомлялося, в проекті державного бюджету на прийдешній рік Кабінет Міністрів Миколи Азарова пропонує українському парламенту збільшити в 2013 році прожитковий мінімум до 1176 грн, а мінімальну зарплату — до 1218 грн. При цьому передбачається з 1 січня 2013 року встановити прожитковий мінімум на одну особу 1108 грн в місяць, а з 1 грудня збільшити його до 1176 грн.