chrome firefox opera safari iexplorer

Активісти склали рейтинг знакових судових рішень на захист прав людини

27 лютого 2013 о 11:51

Українська Феміда не лише карає невинних. Днями експерти оприлюднили рейтинг судових рішень 2012 року, найбільш знакових для захисту прав людини.

У даному рейтингу перше місце посіла постанова Херсонського окружного адміністративного суду, яка стосувалася свободи мирних зібрань. Суд визнав незаконним і таким, що не відповідає Конституції, рішення міськради про порядок організації та проведення в Херсоні зборів та мітингів. Як каже голова Центру інформації про права людини Тетяна Печончик, «це рішення недарма посіло перше місце, оскільки для українського правосуддя воно є винятковим і дуже рідкісним». Річ у тім, що суд вийшов за межі позовних вимог (прокурор вимагав визнати незаконним лише окремі пункти рішення міськради, а суд визнав таким усе рішення) і встановив, що місцева рада взагалі не повноважна приймати рішення з питань, які мають регулюватися винятково законом.

Як порахував Центр політико–правових реформ на основі аналізу Єдиного дер­жавного реєстру судових рішень, минулого року влада більше 400 разів зверталася до суду з проханням заборонити мирні зібрання. 90% таких рішень суди підтримували, причому третина заборон Феміди стосується Харкова, Києва, Миколаєва та Криму. За таких умов ситуація, коли суд стає на бік мітингувальників, є справді сенсаційною. «Працюючи в журі цього дослідження, було дуже важко віднайти такі рішення, які б дійсно захищали права громадян. Проте нам вдалося це зробити», — каже Тетяна Печончик.

Друге місце в рейтингу правозахисників поділили два позитивні суддівські рішення. Так, Дніпропетровський апеляційний адмінсуд задовольнив позов і зобов’язав Державну службу з лікарських засобів розглянути питання щодо анулювання ліцензії аптеки, яка не створила необхідних умов для доступу в приміщення людей на візках. Відразу після поширення інформації про перемогу позивача у ЗМІ Прем’єр–міністр Микола Азаров ініціював розробку змін до умов ліцензування аптек та медичних закладів, які б гарантували вільний доступ до приміщень людям з обмеженими можливостями.

У другій справі Київський апеляційний суд визнав протиправним обмеження свободи мирних зібрань.

Третє місце в рейтингу посіло рішення Печерського районного суду Києва, в якому суд підтвердив, що межа критики публічної особи є ширшою, ніж приватної особи. Суд відмовив у задоволенні позову народному депутатові від Партії регіонів Вадимові Колесніченку. Співавтор «мовного закону» вимагав спростувати висловлювання депутата від «НУНС» Ярослава Кендзьора про те, що Колесніченко є «агентом Кремля», «істинним терористом, який посягає на державність України». Враховуючи практику Європейського суду з прав людини з питань свободи висловлення поглядів, Печерський суд не побачив порушення в різких висловлюваннях на адресу позивача.

«Політики мають зрозуміти, що висловлювання щодо їхньої діяльності можуть бути доволі критичними і часом жорсткими, а їхні посади не дозволяють контролювати усі суди України. І такі рейтинги, які показують, що не всі судді в Україні корумповані, вселяють у громадян оптимізм боротися до кінця», — каже Роман Куйбіда, заступник голови правління Центру політико–правових реформ.

Також до рейтингу потрапили рішення, у яких ішлося про неприпустимість ліквідації україномовних шкіл у Донецьку, про зупинення незаконної забудови в охоронній зоні Софії Київської та недопустимість дискримінації за ознакою віку під час прийняття на роботу.

«Мета нашого рейтингу — розвіяти міф про те, ніби вся судова система в Україні корумпована. Наші дослідження стали підтвердженням того, що є судді, які виносять справедливі рішення, — коментує голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук. — У демократичних країнах із незалежною судовою системою ухвалення рішень на користь громадян є нормою, цим нікого не здивуєш, а в Україні, на жаль, доводиться організовувати такі рейтинги і відзначати суддів та громадян, котрі мають сміливість подавати до суду і захищати свої права».

Водночас укладачі рейтингу визнають, що 60% українців не вірять у чесність судів та не готові витрачати час і кошти, аби боротися в судах за справедливість.

28 березня

Інші дати
Дмитро Гнатюк
1925 –  видатний оперний співак. Перший виконавець легендарних пісень «Два кольори» і «Києве мій». Соліст, а з 1988 р. – головний режисер Національного театру опери та балету ім. Т.Шевченка. Герой України.
Розгорнути
Олекса Гірник
1912 – український дисидент, політв’язень. У 60-ту річницю проголошення самостійності України Центральною Радою, 22 січня 1978 р., вчинив самоспалення біля могили Т.Шевченка на Чернечій горі на знак протесту проти русифікації. Герой України (2007, посмертно).
Розгорнути
Народився Юліан Бачинський
(1870, с.Новосілка Тернопільська область – 1940) - український громадський і політичний діяч, публіцист, автор праці «Україна Irredenta», в якій обґрунтував необхідність створення української незалежної держави.
"Вільна, велика, політично самостійна Україна, одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!". (Юліан Бачинський)
Розгорнути