chrome firefox opera safari iexplorer

Черкаська влада до 200-річчя Кобзаря хоче перейменувати найбільший парк міста

18 березня 2013 о 13:55

Найбільший парк Черкас досі має офіційну назву «50-річчя Радянської влади». Втім, городяни давно вже називають його «50-річчя Жовтня», або парк «Ювілейний». Нещодавно міська влада забажала змінити стару радянську назву на нову. Причому місцеві чиновники запропонували приурочити перейменування найбільшого черкаського парку до 200-річчя Кобзаря, повідомляє Радіо Свобода. 

Поки що серед варіантів назв — «Парк імені Тараса Шевченка», «Шевченків бір» та народна назва «Ювілейний». Але громадські активісти переконані: варто обирати назву обґрунтовано, а не приурочувати її до певної події.

Найбільший черкаський парк майже за півстоліття існування офіційно так і не отримав своєї оригінальної назви. Закладений ще у 1967 році, на честь 50-річчя Жовтневої революції, тривалий час він так і називався: «50-річчя Жовтня». Пізніше з’явилася народна неполітична назва – парк «Ювілейний». Утім, за документами, донині це парк «50-річчя Радянської влади».

Нещодавно черкаська влада запропонувала подолати невідповідність назв вулиць, парків та скверів сучасній епосі. Якраз на часі опинилася і зміна «знеособленої» старої радянської назви найбільшого черкаського парку на власне українську. Серед варіацій нового імені місцевої пам’ятки садово-паркового мистецтва національного значення є й усталена народна назва «Ювілейний». Однак найжвавіше обговорюється пропозиція представників топонімічної комісії Черкаського міськвиконкому: назвати парк на честь земляка Тараса Шевченка – або парк імені Тараса Шевченка або «Шевченків бір». Таким чином можна одразу «вбити двох зайців»: і ювілей Кобзаря вшанувати, і назву парку змінити.

Бір – це ліс чи «бір» – це пиво?

На думку краєзнавця, члена топонімічної комісії Михайла Сиволапа, автора назви «Шевченків бір», якщо черкащани знехтують можливістю перейменувати парк до 200-річчя Тараса Шевченка, це буде неповага до Кобзаря. «Адже Шевченка не може бути багато».

«Усі назви, які надані неправильно з філологічного погляду, всі будуть скорочені й спотворені. Назва «Парк імені Шевченка» має гарний вигляд на папері, а вимовляти це важко і складно. Це канцеляризм. А канцеляризми у народі не приживаються. Тому я запропонував «Шевченків бір». Є схожі назви, наприклад, Літній сад у Петербурзі, Шевченків сад у Дніпропетровську, Шевченків гай у Львові. Такі назви на слуху, їх легко запам’ятати. А в нас там бір», – каже краєзнавець.

Місцевий архітектор Федір Гонца, який займається дослідження композиції парків Черкащини, переконаний: якщо приурочити назву Кобзареві, це перетворить парк культури та відпочинку на меморіальний.

«По-перше, варіант слова «бір» – це не фахове рішення, бо ліс на збіднених ґрунтах. Парк закладався як парк. По-друге, зміна назви на чиєсь ім’я перетворить парк із розважального, тобто з парку відпочинку, на меморіальний. А меморіальний парк треба робити окремо», – вважає архітектор.

Натомість депутат міської ради Андрій Більда вважає, що слово «бір» може спантеличити іноземців. Адже англійською воно означає «пиво» («beer»). Тому пропонує перейменувати парк на «Ювілейний».

«Можливо, м’яко його перейменувати у парк «Ювілейний», а в ньому створити, наприклад, алею 200-річчя Тараса Шевченка, тропу 100-річчя Василя Симоненка, узвіз ще якого відомого діяча. Назва «Ювілейний» дає змогу маневрувати в назвах і прив’язувати до ювілею різних історичних постатей, особливо тих, які пов’язані з Черкасами», – каже він.

90% черкащан не хочуть перейменування парку – «Дирекція парків»

Між тим очільник КП «Дирекція парків» Олександр Радуцький, який опікується парком «50-річчя», упевнений: перш ніж перейменовувати будь-що, треба поцікавитися думкою жителів міста.

«Я особисто замовив опитування минулого року. Було запитання: «Чи є бажання перейменовувати парки і сквери у Черкасах?». 90% людей сказало «ні». Вони не хочуть ніяких змін, вони хочуть ходити у парк із тією назвою, при якій вони народилися», – зауважує він.

На думку голови Фонду громади міста Черкаси Миколи Макухи, всі нині пропоновані варіанти нових назв не найкращі. Адже черкащани повинні «мати характер і осмислено підійти до перейменування».

«Тут питання, що ми закладаємо у перейменування. Зміни? То вони мають бути чесними і сильними. І вони мають нести не тільки історичну суть, а й проекцію на майбутнє. Як люди розповідати про цей парк? Чому він називається «Ювілейний»? Тому що ми живемо без хребта, от ми не знали, як назвати і вирішили «Ювілейний». Щоб ті думали, що це їм, а ті – що це їм. А чому парк імені Шевченка? Бо 200-років, і вся країна зараз займається Шевченком. Але насправді від цього краще не стає, й історію свою ми краще не знаємо. Всі розказують про Шевченка, але ніхто не сповідує того, що він ніс», – переконаний Макуха.

Тим часом влада обіцяє не поспішати з перейменуванням, а до вибору нової назви найбільшого черкаського парку підійти зважено.

Розділи: Суспільство

30 березня

Інші дати
Година землі
Година Землі – це міжнародна щорічна година, яка завжди проводиться в останню суботу березня закликаючи людей вимкнути світло та електричні пристрої на одну годину. Розпочинається акція о 20:30 годині і триватиме до 21:30. Саме в цей період багатьох людей закликають зекономити світло хоча б на 60 хвилин. 
Розгорнути
Олексій Івахненко
1913 – український учений у галузі інформатики, обчислювальної техніки, автоматичного керування, кібернетики і математичного моделювання. Академік НАН України.
 
Розгорнути
Олексій Коломійченко
1898 –  український отоларинголог. Вперше в Україні застосував видалення сторонніх тіл з гортані, трахеї та бронхів без трахеотомії. Автор праць з проблем новоутворень вуха, горла і носа, отосклерозу тощо. Створив українську школу отоларингологів.
Розгорнути
Борис Романицький 
1891 – визначний театральний режисер і актор. Народний артист СРСР. Співзасновник і художній керівник Театру ім. М. Заньковецької, спочатку мандрівного, а з 1931 р. – стаціонарного в Запоріжжі, з 1944 р. – у Львові. Лауреат Шевченківської премії.
Розгорнути
Народився Микола Барабашов
(1894, м. Харків – 1971) - український астроном, дослідник Місяця і планет Сонячної Системи. Іменем М.Барабашова названо малу планету та кратер на Марсі.
Розгорнути
1922 року у Києві створений театр-студія «Березіль»
(нині - Харківський державний академічний драматичний театр ім. Т.Шевченка)
Розгорнути

Новини Дивитися всі

Loading...