chrome firefox opera safari iexplorer

На «Мамаєвій слободі» відгуляють «Всеїду» та Масляну

01 березня 2013 о 12:52

9-10 березня 2013 року з 12:00 на ярмарковому майдані «Мамаєвої Слободи» розпочнуться народні гуляння з нагоди завершення давнього свята «Всеїди». Тиждень перед «Масляною» (Колодієм) у наших прадідів називався «Всеїдним», або ж «Рябим».

На майдані «Мамаєвої Слободи» — ярмарок народних майстрів та гуляння, виступи фольклорних колективів, гойдалка, катання на запряжених кіньми санях або ж верхи на конях.

Однак, як у перший день так і на другий день святкувань «родзинкою» заходу буде печений на рожнах (вертелі) цілісінький баран, а також прямісінько на майдані на величезній металевій деці привселюдно пектиметься домашня ковбаса довжиною понад 100 метрів (із суцільної начиненої кишки). Також пектимуться перепілки та каплуни (півні). Всі бажаючі власноруч зможуть підсмажити на вогнищі кілечко ковбаски, або шматочок сала з проріззю. Продегустувати зварений за старовинними рецептами на відкритому вогні хмільний напій «мусулєс» (глінтвейн), або ж козацький трав`яний чай «гербата».

Про свято

Назва «Всеїди» пішла від того, що саме в цей період наші прадіди намагались наїстись усіляких страв із м`яса, себто необмежено вживали скоромні страви. Крім того, це був останній тиждень, коли можна було ще відсвяткувати весілля, адже після «Масляної» (Колодія) заборонялось їсти не тільки м`ясні, але й молочні страви. На «Колодій» в козацькій Вкраїні споконвіку, цебто ще до Хрещення Князем Володимиром слов`янського племені Полян, на наших землях головною стравою завжди був вареник з сиром у сметані, а не «велікорусскіє бліни». Одразу після «Колодія» починався «Великий піст». Перебірливим та вередливим у їжі людям кепкуючи нагадували: «Ось прийде до Вас «Великий піст», то всім прижме хвіст».

Таким чином, щоб Вас не заплутати, хочемо вказати, що спочатку іде «Всеїдний тиждень», коли ще можна було вживати м`ясо, потім наступав тиждень «Масляної», протягом якого можна було їсти тільки вироби із молока та борошна (вареники зі сметаною, а не бліни), а вже потім наставав «Великий піст».

Впродовж усього «Всеїдного тижня» наші прадіди, особливо в суботу й неділю, ходили на гостину, ситно та смачно частували один одного. Куми, свати і сусіди смажили на рожнах (рос. «вертел») цілі туші кабанів, ягнят, телят, гусей, каплунів (півнів), перепілок, фазанів та іншу дичину. Намагались наїстись усіляких страв із м`яса, як то: ковбаси, сальтисони, паштети, холодці, крученики, печеню та вудженину, запиваючи це все варенухою та іншими хмільними настоянками та наливками.

Українці вміли відпочивати перед «Великим постом», тож веселими ватагами під супровід троїстих музик гамірно катались на запряжених кіньми санях; парубки та дівки залицялись один до одного, влаштовували різноманітні забави та розваги, бо ж зразу після «Всеїдного тижня» починався «Колодій» (Масляна), коли неодружені парубки й дівчата змушені були тягати прив`язану до ноги колодку як символічну кару за те, що не встигли одружитись в останній тиждень на «Всеїду»... В суботу по обіді молодиці та чоловіки організовували колективні складки чи сходки. Молодь гуляла окремими гуртами на вечорницях у шинку або в якійсь із хат, бо ж з настанням «Великого посту» будь-які розваги були неприпустимі і припинялись на Наддніпрянських християнських землях.

Цього року «Масляна» (Колодій) святкуватиметься на «Мамаєвій Слободі» 16-17 березня. 

Розділи: Традиції

19 грудня

Інші дати
День Святого Миколая
Православні, римо-католицькі та греко-католицькі християни пам'ятають його та шанують як історичну особу та великого святого. В Україні та в інших країнах світу цей святець став прообразом міфічної фігури Санта Клауса. Святий Миколай зараховується до лику святих: як такий опікується воїнами, водіями і подорожуючими, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців, і лучників.
Розгорнути
День адвокатури
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль адвокатури в розбудові правової держави, захисті конституційних прав і свобод громадян, велике громадське значення цієї правозахисної інституції в Україні…» згідно з Указом Президента України «Про День адвокатури» від 2 грудня 2002 року № 1121/2002.
Розгорнути
Народився Микола Андрусов
(1861, м. Одеса – 1924) – геолог, знавець неогенових відкладів, палеоеколог, дослідник Чорноморського басейну. Праці М.Андрусова складають епоху в стратиграфії, палеонтології, палеографії, палеоекології, океанології і досі є неперевершеним зразком наукової чіткості та точності.
Розгорнути
Народився Микола Скуба
(1907, с.Горбове, Чернігівська область – 1937) – український поет. Автор збірок поезій «Перегони», «Демонстрація», «Пісні», «Нові пісні», «Сопілка».
Розгорнути
Народився Микола Руденко
(1920, с. Юр'ївка Луганської обл. - 2004) - український письменник, член-засновник Української Громадянської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод. Автор збірок поезій, романів та повістей ("Вітер в обличчя", "Остання шабля", "Чарівний бумеранг" та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Лукаш
(1919, м. Кромівка Суміської обл. - 1988) - український перекладач. Працював у галузі поетичного і прозового перекладу з 18 мов, української лексикографії.
Розгорнути

Новини Дивитися всі