chrome firefox opera safari iexplorer

На «Мамаєвій слободі» відгуляють «Всеїду» та Масляну

01 березня 2013 о 12:52

9-10 березня 2013 року з 12:00 на ярмарковому майдані «Мамаєвої Слободи» розпочнуться народні гуляння з нагоди завершення давнього свята «Всеїди». Тиждень перед «Масляною» (Колодієм) у наших прадідів називався «Всеїдним», або ж «Рябим».

На майдані «Мамаєвої Слободи» — ярмарок народних майстрів та гуляння, виступи фольклорних колективів, гойдалка, катання на запряжених кіньми санях або ж верхи на конях.

Однак, як у перший день так і на другий день святкувань «родзинкою» заходу буде печений на рожнах (вертелі) цілісінький баран, а також прямісінько на майдані на величезній металевій деці привселюдно пектиметься домашня ковбаса довжиною понад 100 метрів (із суцільної начиненої кишки). Також пектимуться перепілки та каплуни (півні). Всі бажаючі власноруч зможуть підсмажити на вогнищі кілечко ковбаски, або шматочок сала з проріззю. Продегустувати зварений за старовинними рецептами на відкритому вогні хмільний напій «мусулєс» (глінтвейн), або ж козацький трав`яний чай «гербата».

Про свято

Назва «Всеїди» пішла від того, що саме в цей період наші прадіди намагались наїстись усіляких страв із м`яса, себто необмежено вживали скоромні страви. Крім того, це був останній тиждень, коли можна було ще відсвяткувати весілля, адже після «Масляної» (Колодія) заборонялось їсти не тільки м`ясні, але й молочні страви. На «Колодій» в козацькій Вкраїні споконвіку, цебто ще до Хрещення Князем Володимиром слов`янського племені Полян, на наших землях головною стравою завжди був вареник з сиром у сметані, а не «велікорусскіє бліни». Одразу після «Колодія» починався «Великий піст». Перебірливим та вередливим у їжі людям кепкуючи нагадували: «Ось прийде до Вас «Великий піст», то всім прижме хвіст».

Таким чином, щоб Вас не заплутати, хочемо вказати, що спочатку іде «Всеїдний тиждень», коли ще можна було вживати м`ясо, потім наступав тиждень «Масляної», протягом якого можна було їсти тільки вироби із молока та борошна (вареники зі сметаною, а не бліни), а вже потім наставав «Великий піст».

Впродовж усього «Всеїдного тижня» наші прадіди, особливо в суботу й неділю, ходили на гостину, ситно та смачно частували один одного. Куми, свати і сусіди смажили на рожнах (рос. «вертел») цілі туші кабанів, ягнят, телят, гусей, каплунів (півнів), перепілок, фазанів та іншу дичину. Намагались наїстись усіляких страв із м`яса, як то: ковбаси, сальтисони, паштети, холодці, крученики, печеню та вудженину, запиваючи це все варенухою та іншими хмільними настоянками та наливками.

Українці вміли відпочивати перед «Великим постом», тож веселими ватагами під супровід троїстих музик гамірно катались на запряжених кіньми санях; парубки та дівки залицялись один до одного, влаштовували різноманітні забави та розваги, бо ж зразу після «Всеїдного тижня» починався «Колодій» (Масляна), коли неодружені парубки й дівчата змушені були тягати прив`язану до ноги колодку як символічну кару за те, що не встигли одружитись в останній тиждень на «Всеїду»... В суботу по обіді молодиці та чоловіки організовували колективні складки чи сходки. Молодь гуляла окремими гуртами на вечорницях у шинку або в якійсь із хат, бо ж з настанням «Великого посту» будь-які розваги були неприпустимі і припинялись на Наддніпрянських християнських землях.

Цього року «Масляна» (Колодій) святкуватиметься на «Мамаєвій Слободі» 16-17 березня. 

Розділи: Традиції

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі