chrome firefox opera safari iexplorer

Музею Булгакова у Києві загрожує зсув. ФОТО

26 квітня 2013 о 10:08

Над музеєм Булгакова нависла загроза – на нього може зійти зсув з гори Уздихальниці. Маса землі може піти від Замку Річарда до Андріївського узвозу.

«Ми побудували підпірну стінку з боку музею. Але це не гарантує безпеку – схили гори дуже хиткі. Може піти дощ, і маса землі сповзе прямо на нас», — розповів перший директор музею Булгакова Анатолій Кончаковський, пише газета «Сегодня».

«Ймовірність зсуву в бік музею Булгакова під час зливи існує. Років 12 тому там уже був великий зсув. Великий пласт землі має дуже потужну силу, він зносить все на своєму шляху, особливо дерева, які кидає, як тріски. Але сподіваюся, що таке не станеться», — каже головний гідрогеолог КП «СУППР» Василь Боковий.

За його словами, зсув ґрунту на Андріївському не прибирають через відсутність фінансування.

«У Києві 120 зсувонебезпечних місць, 46 із них визначені як проблемні, і ще 8 присвоєно статус таких, де ситуація критична. Роботи дуже дорогі (20-30 млн грн — ліквідація одного. — Авт.). Їх і будемо усувати в першу чергу. Зсув на Уздихальниці до цього списку не входить. Думаю, що тут досить буде прибрати землю і засіяти траву», — пояснив головний гідрогеолог КП «СУППР».

Зсув поруч із музеєм, що вже зійшов не так давно, навис над трансформаторною підстанцією. Поруч із нею землею придавлені два силові кабелі.

А ось туристів приваблює таке видовище — вони залюбки фотографують пласти землі, які тримають лише кілька дерев.

Як повідомляли «Коментарі», Андріївський узвіз почав розвалюватися ще до відкриття після проведеної масштабної реконструкції в 2012 році. Тоді також існувала реальна загроза музею Булгакова, співробітники якого були впевнені, що дощі будуть збиратися в їхньому підвалі.

Нагадаємо, що на реконструкцію Андріївського узвозу було витрачено близько 70 мільйонів гривень.

* Фото: «Сегодня»

Джерело: Коментарі
Розділи: Новини культури

2 лютого

Інші дати
Народився Євген Гребінка
(1812, с. Убіжище, тепер с. Мар'янівка Полтавської обл. – 1848) - письменника, педагога, видавця, автора збірки байок "Малороссийские приказки", комедії "Не в свои сани не садись", роману "Чайковський", низки оповідань, багатьох пісень та романсів (зокрема "Українська мелодія", "Очи черные"). Брав активну участь в організації викупу Т. Шевченка з кріпацтва, допомагав у виданні "Кобразя". Видав альманах "Ластівка".
«Давно хтось сказав, що українською мовою можна писати лише саме кумедне, смішне... Досить прочитати історію Малоросії, придивитися до характерів її героїв, прислухатися до її пісень, де ремство душі виливається в таких жалібних звуках, як пісня степової чайки, як стогін матері над могилою сина, і ви думаєте: невже народ з таким залізним характером, з такими глибокими почуттями може лише сміятися?» (Є.Гребінка)
Розгорнути
Народився Іван Пулюй
(1845, с. Гриймалів Тернопільська область – 1918) – видатний український фізик і електротехнік, організатор науки, громадський діяч. Автор праць з катодного випромінювання та катодних Х-променів, які відкрив за 3 роки до Рентгена. Першим у світі зробив «рентгенівський» знімок скелета.
Розгорнути
Народився Валер'ян Підмогильний
(1901—1937) — український письменник і перекладач. Автор роману «Місто».
«Найгірша помилка — уважати неминуче за доцільне». (Валер»ян Підмогильний)
Розгорнути
Народився Василь Литвиненко
(1899, м. Саратов, Росія - 1966) - український балетмейстр і співак. Постановник  першого українського балету ("Пан Каньовський").
Розгорнути
Юхима зимового
Лютневі прикмети - хурделиці та замети
Розгорнути

Новини Дивитися всі