Серед українського бізнесу попиту на винаходи українських науковців практично немає. Українські науковці шукають визнання за кордоном.
Попри хронічне недофінансування науки, українські вчені не припиняють винахідництво, і дарма, що їхніми розробками ані бізнес, ані держава не цікавиться. Щороку Державна служба інтелектуальної власності патентує близько п’яти тисяч винаходів, а станом на перше квітня 2013 року, згідно з даними служби, зареєстровано 106 тисяч винаходів.
Скільки ж розробок за останні 20 років таки втілено у «життя» держслужба не відслідковує. Експерти вважають, що ця цифра не перевищує п’яти відсотків від усієї кількості запатентованих винаходів, в тому числі за підтримки іноземних корпорацій.
«Проблема у тому, що український науковець опинився в умовах, коли про все треба дбати самому. Мало просто винайти, треба знайти інвестора, розробити бізнес-план, а вони ж не менеджери», — каже в розмові з DW патентний повірений в Україні, голова юридичної агенції «Біржа інтелектуальної власності» Валерій Сітцевой. За його словами, українські винахідники уже два десятки роки працюють «вхолосту», щастить лише тим, на кого звернули увагу іноземні партнери, або він сам їх знайшов.
Львівським винаходом зацікавились тайванці
Саме цим шляхом пішли й львівські науковці, які винайшли гнучкий суперконденсатор. Пристрій акумулює сонячну енергію і може слугувати як автономне джерело живлення. Простіше кажучи, це гнучкі сонячні батареї, які можна підшивати до тканини сумок, наметів чи ранців. Батарея дозволяє заряджати мобільний телефон, ліхтарики, а з вдосконаленням може бути і ноутбук. Винахід внесено до топ-100 кращих розробок світу, рейтинг щорічно формує авторитетне американське виданням у галузі техніки «R&D Magazine».
Однак, нині винахід науковців-фізиків Національного університету «Львівська політехніка» є власністю Тайванського текстильного дослідного інституту. Свої напрацювання науковці неодноразово представляли на різноманітних економічних та інвестиційних форумах, але владу і бізнес це не цікавило, лише розголос у ЗМІ привернув увагу українського бізнесу і влади, каже керівник проекту професор Григорій Ільчук.
Без структурних змін не буде й інтересу
Запатентувати винахід закордоном навчальний заклад не мав фінансової можливості, оскільки це вкрай дороге задоволення для українського винахідника. «Аби отримати патент на винахід, приміром, у США треба витратити 20-30 тисяч доларів, — каже голова громадської організації „Центр розвитку науки“ Євген Філяк. — Український патент хоча і набагато дешевший, але закордоном він нікого не цікавить».
Причиною такої байдужості в Україні до власник винаходів є економічна нестабільність у державі, вважає юрист Сітцевой. «Українське промислове виробництво — не конкурентоздатне. Підприємствам, які ще працюють, вигідніше закупити західну технологію, аніж вкладати мільйонні інвестиції у нові розробки. Сучасний український бізнес живе сьогоднішнім днем, він звик працювати за схемою швидких прибутків у 100-300 відсотків. А інноваційні розробки — це довгострокова перспектива», — пояснює Сітцевой.
Допоки Україна не переорієнтує свою промисловість із сировинної на високотехнологічну, доти і не зростатиме зацікавлення науковими розробками, переконані опитані DW експерти.