chrome firefox opera safari iexplorer

Іноземці назвали найкрасивіший пам'ятник у Києві

30 травня 2012 о 11:24

Іноземні туристи похвалили Мати-Батьківщину, не вподобали пам'ятник Леніну та лишилися байдужі до Пейзажної алеї.

Своєрідний рейтинг був складений в результаті опитування 100 гостей міста та тих, хто вже певний час мешкає в українській столиці.

Виявилося, що найкраща – Батьківщина-Мати, найгірший – Ленін, пише ТСН.

Також до анти-рейтингу потрапили арка Дружби народів, скульптури на Пейзажній алеї та пам'ятник закоханим ліхтарям на Майдані Незалежності.

Серед найкращих, крім монументу Матері-Батьківщині, назвали пам'ятник засновникам Києва на березі Дніпра та ту ж таки Пейзажку.

Куратор Йоркширського скульптурного парку Хелен Фіби пояснила, чому іноземцям так не подобається монумент Леніну: «Він виглядає аж надто самовпевненим. Він височіє над усіма, і це, скоріш за все, відштовхує людей».

А от Матір-Батьківщина, каже Хелен, вразила її одразу ж.

«Це як Христос в Ріо-де-Жанейро чи ангели півночі в Англії», — захоплюється Фіби.

Екскурсовод Євген, який вже два роки водить іноземців Києвом, розповів, що Монумент Незалежності одразу звертає на себе увагу туристів. А ось глобус — не подобається німцям. Пояснення дуже просте: там немає їхньої столиці.

Менші за розміром пам'ятники, каже Євген, його екскурсанти просто не помічають.

Екскурсовод розповів, що іноземцям подобаються ритуали. Вони із задоволенням мацають Проню Прокопівну та Голохвастова. «Якщо жука потерти — гроші, кільце на її правій руці — любов, і всі, звичайно, починають терти», — ділиться Євген.

Однак абсолютно байдуже проходять повз Пейзажну алею, яку так люблять кияни. «Взагалі ніяк не реагують. Доводиться пов'язувати — а ви знаєте, що Київ — це місто котів», — пояснює Євген.

Найширше, каже Євген, очі іноземців відкриваються на Софіївській площі. Туристи приходять у неймовірний захват від видовища золотих куполів на тлі голубого неба.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути