chrome firefox opera safari iexplorer

Четверо мандрівників вирушають на Близький Схід та в Африку, аби зробити промоцію Львову

30 травня 2013 о 12:33

Промоційне гасло “Львів відкритий для світу” уже стало символом реклами міста в усіх куточках планети. Це дало свої плоди, туристичний потік з кожним роком зростає. Цього року Львів очікує на понад мільйон туристів з України та світу. Для того, щоб до міста Лева приїжджало ще більше гостей, львівські мандрівники реалізовують промоційний проект. Наприкінці травня четверо львів’ян вирушають до країн Близького Сходу та Центральної Африки, куди привезуть український прапор та символи Львова. Мета акції — показати, що Львів не лише гостинно приймає гостей, а й відкриває себе у світі.

Мандрівників розділять на дві групи. Андрій Мочурад (фотограф, журналіст, координатор проекту “Вітер на Схід”) разом зі своїм колегою Павлом Лозинським вирушають у країни Близького Сходу, а Володимир Гринюк з Андрієм Даниловським — до Африки. Подорожуватимуть автостопом, пішки. Туристичні автобуси — не для них. Таким чином хочуть відчути усю автентику мандрів, щоб передати враження львів’янам.

29-річний Андрій Мочурад — мандрівник зі стажем. Для нього це хобі і стиль життя. Останнім часом хлопець побував у Норвегії, Данії, Угорщині, Чехії, Німеччині, Нідерландах, Швеції. Мандрує переважно автостопом, ночує у наметах, хостелах. Андрій вивчає за кордоном “нетуристичні” міста, бо вважає, що справжнє життя країни — це те, що за межами екскурсійних програм гідів, за порогом готелів.

Андрій Мочурад не може жити без подорожей. Каже, вони його надихають

Андрій Мочурад не може жити без подорожей. Каже, вони його надихають.

— Андрію, що цікавого хочете відкрити у країнах Близького Сходу?

— У рамках проекту відвідаю Туреччину, зокрема етнічний Курдистан, частину Іраку. Хотіли помандрувати також до Ірану, але туди складно зробити візу. Планували відвідати Сирію, але не вдасться через воєнні конфлікти.

Не їду туди як суто фотограф, а як журналіст-культуролог. Хочу побачити країни своїми очима, відкрити їх і для себе і для людей, які потім будуть слухати по радіо, читати на сайтах мої мандрівні розповіді.

У Туреччині не будемо заїжджати в Анкару та Анталію. Зосередимо увагу на сільській місцевості сходу Туреччини. Також відвідаємо гірські райони. У планах — інтерв’ю з місцевими жителями, за умови, якщо зможемо порозумітимуть англійською. Трохи вивчили арабську і німецьку мови, беремо з собою турецько-український словник.

Що українці знають про Туреччину? Більшість асоціюють її з відпочинком на пляжі, пиятикою до свинячого вереску, бо в готелі є система “Все включено”. На цьому вся Туреччина... Але справжня Туреччина відкривається для туриста тоді, коли від’їдеш від готелю принаймні на 20 кілометрів.

— Чи прораховували можливі небезпеки під час мандрівки?

— У мене та напарника є серйозний досвід подорожування різними країнами. Нещодавно повернувся з Данії, де мандрував автостопом. Неодноразово мав екстремальні мандрівки по українських горах.

Погоджуюся, шлях країнами Близького Сходу передбачити неможливо. Подорожуватимемо автостопом. На нічліг будемо проситися до місцевих жителів – не хочемо жити в готелях. Якщо не дозволять — доведеться спати в наметі. Це нормальна річ! Беремо з собою спорядження для нічлігу. Для нас найбільшою проблемою буде спекотна погода в Туреччині.

Не беру з собою харчів, а лише туристичне спорядження, техніку (ноутбук, телефон, фотоапарат). Щодо грошей, не можу сказати, бо це не Європа, де можна наперед прорахувати кожну копійку.

— Звідки у вас любов до мандрів? Пам’ятаєте першу подорож за кордон?

— У п’ятирічному віці поїхав з батьками у Польщу та Росію. Коли об’їздив усю Україну, захотілося пізнати інші країни, відкрити для себе щось нове, цікаве. Найбільше полюбив безлюдні регіони України, там, де є природа.

У Данії мене підвозив автостопом хлопець, який, як згодом виявилося, має українське коріння (гуцул). Його звали Алі, жив у Франції, працював у Данії. У машині Алі без акценту заспівав пісню “Ти ж мене підманула”. Одного разу підвіз хлопець з Камеруну, який грає у футбольній збірній Данії. Подорожі надихають рухатися далі. Вони допомагають самоудосконалюватися!

Марія Доротичwz.lviv.ua

Розділи: Суспільство

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі