chrome firefox opera safari iexplorer

Донецьк пошив і передав Львову найбільший у світі синьо-жовтий прапор

01 липня 2011 о 14:10

Захід відбувся з нагоди 70-ої річниці Акта відновлення Української Держави в межах марафону «Рідний прапор нас єднає».

У розгорнутому вигляді стяг зайняв усю площу перед пам’ятником Шевченку. До розгортання національного символу долучилися кілька сотень людей. Особливо ця подія сподобалася дітям.

«Ми прагнемо показати, що жодні криваві полотнища не здатні об’єднати українців. Сьогодні у нас є хороша нагода це зробити. Львів’яни продемонструють, що Україна має власний прапор і лише він може об’єднати навколо себе громадян нашої держави, бо дуже дорогий для кожного, незалежно від регіону», – зазначила Тетяна Паркасевич.

Що цікаво, стяг вагою більше ста кілограмів, розміром 35 на 40 метрів – а це половина футбольного поля – та площею 1350 кв м у 2007-му році пошила пенсіонерка з Донецька, шахтарська вдова Марія Беляткова.

Вперше його представили у Донецьку з нагоди Дня Прапора. З того часу він мандрує Україною. Його розгортають на різних патріотичних заходах. Стяг уже побував у багатьох містах України, зокрема, його розгортали у Батурині, Крутах. До Львова він прибув з Дніпропетровська. Приємно, що в кожному місті люди зустрічають національний символ з радістю та допомагають його розтягувати.

«До речі, це – найбільший національний символ у світі. Книгою рекордів Гіннесса як найбільший у світі зареєстровано прапор Греції. Він має площу 600 квадратних метрів. Наш має площу 1350 квадратних метрів, тобто удвічі більшу. Зараз триває процедура його реєстрації у книзі рекордів Гіннесса. Тому невдовзі найбільшим прапором у світі буде прапор України», – зауважив депутат Буської районної ради Богдан Глова.

До Дня Незалежності прапор побуває ще в кількох регіонах країни. Завершиться марафон 24 серпня у Києві на майдані Незалежності.

Джерело: ZIK
Розділи: Громадянська Суспільство

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути