chrome firefox opera safari iexplorer

Дніпропетровці можуть не впізнати Монастирський острів

30 травня 2013 о 12:05

Привід для проведення реконструкції Парку ім. Т. Шевченка у Дніпропетровську видається вельми шанобливим — майбутнє святкування 200-річчя з дня народження Кобзаря. Під цю ювілейну дату влада вирішила капітально відремонтувати пам’ятник поетові на Монастирському острові. Чавунну фігуру Тараса ще рік тому розібрали по частинах, почистили і пофарбували, а заразом ґрунтовно зміцнили постамент, який дав чималі тріщини. Старання чиновників можна було б лише вітати, оскільки про жалюгідний стан пам’ятника дніпропетровські ЗМІ писали упродовж багатьох років.

Проте громадських діячів занепокоїла не лише величезна сума витрачених бюджетних коштів, а й намір влади «окультурити» прилеглу територію. Згідно з цими планами, територія Монастирського острова, яка входить до Парку ім. Т. Шевченка, незабаром може дуже змінитися, пише газета День. 

Улюблене місце відпочинку багатьох городян — скелястий берег Дніпра, на думку чиновників, має стати «цивілізованішим»: тут мають намір вирубати дерева, покласти бетонну плитку і спорудити штучний водоспад — «дніпровський поріг», над яким гучномовець читатиме вірші Т.Шевченка.

Ці роботи, за попередніми підрахунками, обійдуться міській скарбниці в додаткову суму — близько 5 мільйонів гривень. Який саме вигляд матиме Монастирський острів після задуманої реконструкції, чиновники повідомили на громадських слуханнях, які провели просто неба. Чиновницький план благоустрою паркової території викликав чимало запитань і неабияк занепокоїв представників міської громадськості. Тим паче, що Монастирський острів згадується в багатьох історичних джерелах, починаючи з часів Київської Русі і відомого шляху «із варяг у греки».

«Вже до осені влада хоче значно змінити вигляд Монастирського острова. Робиться це в такому поспіху, що не приділяється увага дотриманню законів, — заявив на прес-конференції один з керівників ініціативної групи містян Юрій Рубаха. — Адже Парк ім. Т.Шевченка є пам’ятником садово-паркового мистецтва національного значення, і він підлягає найвищому ступеню охорони».

Після вивчення ситуації активісти дійшли висновку, що порушення були допущені ще на стадії проектування. «Ми не виявили проекту утримання і реконструкції, а це фундаментальний документ, який приписує, як парк використовується і в якому стані має бути кожен його елемент, — пояснює Юрій Рубаха. — Адже якщо таких документів немає, діяльність у парку стає безконтрольною і в разі порушень немає можливості висувати претензії».

Проте влада вже представила розроблений план без проведення конкурсу. Передбачається, що до кінця літа буде «облагороджено» частину території, що прилягає безпосередньо до пам’ятника Т.Шевченка. «Вони хочуть «окультурити» берег, обурюється голова Форуму порятунку Дніпропетровська Василь Сухов. — Але ми проти цього, оскільки зникне природне середовище і ми втратимо парк, який існував сотні років. І вільних виходів до річки в Дніпропетровську стає дедалі менше».

Громадські діячі вважають, що розроблений проект неможливо буде втілити в життя без зміни рельєфу, проте, враховуючи статус паркової території, таке категорично заборонено. Вони нагадують, що гранітні скелі на Монастирському острові ще сорок років тому були визнані однією з пам’яток стародавнього паркового мистецтва.

«Ми не заперечуємо, що осучаснити і поліпшити парк потрібно, — каже В.Сухов. — Але це треба робити цивілізованим шляхом. Влада має керуватися узаконеними правилами і нормами». Зараз готуються протоколи засідання погоджувальної комісії і громадських слухань із врахуванням думки мешканців міста, інакше з Парком Т.Шевченка може статися така ж історія, як із Парком Л.Глоби, про яку «День» писав свого часу.

Невтомна діяльність чиновників дніпропетровських громадських діячів просто шокує. Поки тривали дебати довкола реконструкції на Монастирському острові, біля будівлі обласної ради ударними темпами було вирубано давній сквер і вирито котлован. Тут місцева влада вирішила побудувати музей ракетної техніки — тепер представники громадськості пишуть нові запити.

24 липня

Інші дати
Ігор Дмитренко
1928 – український фізик у галузі надпровідності та низькотемпературного матеріалознавства, академік. Створив надпровідниковий квантовий магнітометр і градієнтометр надвисокої чутливості, перший в СРСР магнітокардіограф, кріогенний лазерний сканувальний мікроскоп та ін.
Розгорнути
Петро Перемежко
1833 – український гістолог. Засновник кафедри гістології, ембріології і порівняльної анатомії Київського університету. Уперше описав непрямий поділ тваринних клітин.
Розгорнути
Народився Василь Мисик
(1907, с. Новопавлівка Дніпропетровської обл. -  1983) - український письменник, перекладач. Автор поетичних збірок "Трави", "Блакитний міст", "Чотири вітри", "Вибране", "Борозни", "Верховіття", "Берег" та ін.; кількох збірок оповідань та нарисів; багато перекладав з англійської та східних мов.
Розгорнути
День рівноапостольної Ольги, княгині Київської
дружини князя Ігоря, канонізованої Православною церквою. Княжила в Київській Русі в роки неповноліття свого сина Святослава (945 – 964). Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади. Сприяла поширенню на Русі християнства.  
Що за дівчина-краса. Заговорить: думка — сонце; Очі — сині небеса. Хто вона, чия і звідки, Князь докладно розпитав, А на другий день по неї І сватів своїх послав. І за князя вийшла заміж Проста дівчина з села, І до смерті вірним другом Князю Ігорю була. (Олександр Олесь)
Розгорнути