chrome firefox opera safari iexplorer

Дніпропетровці можуть не впізнати Монастирський острів

30 травня 2013 о 12:05

Привід для проведення реконструкції Парку ім. Т. Шевченка у Дніпропетровську видається вельми шанобливим — майбутнє святкування 200-річчя з дня народження Кобзаря. Під цю ювілейну дату влада вирішила капітально відремонтувати пам’ятник поетові на Монастирському острові. Чавунну фігуру Тараса ще рік тому розібрали по частинах, почистили і пофарбували, а заразом ґрунтовно зміцнили постамент, який дав чималі тріщини. Старання чиновників можна було б лише вітати, оскільки про жалюгідний стан пам’ятника дніпропетровські ЗМІ писали упродовж багатьох років.

Проте громадських діячів занепокоїла не лише величезна сума витрачених бюджетних коштів, а й намір влади «окультурити» прилеглу територію. Згідно з цими планами, територія Монастирського острова, яка входить до Парку ім. Т. Шевченка, незабаром може дуже змінитися, пише газета День. 

Улюблене місце відпочинку багатьох городян — скелястий берег Дніпра, на думку чиновників, має стати «цивілізованішим»: тут мають намір вирубати дерева, покласти бетонну плитку і спорудити штучний водоспад — «дніпровський поріг», над яким гучномовець читатиме вірші Т.Шевченка.

Ці роботи, за попередніми підрахунками, обійдуться міській скарбниці в додаткову суму — близько 5 мільйонів гривень. Який саме вигляд матиме Монастирський острів після задуманої реконструкції, чиновники повідомили на громадських слуханнях, які провели просто неба. Чиновницький план благоустрою паркової території викликав чимало запитань і неабияк занепокоїв представників міської громадськості. Тим паче, що Монастирський острів згадується в багатьох історичних джерелах, починаючи з часів Київської Русі і відомого шляху «із варяг у греки».

«Вже до осені влада хоче значно змінити вигляд Монастирського острова. Робиться це в такому поспіху, що не приділяється увага дотриманню законів, — заявив на прес-конференції один з керівників ініціативної групи містян Юрій Рубаха. — Адже Парк ім. Т.Шевченка є пам’ятником садово-паркового мистецтва національного значення, і він підлягає найвищому ступеню охорони».

Після вивчення ситуації активісти дійшли висновку, що порушення були допущені ще на стадії проектування. «Ми не виявили проекту утримання і реконструкції, а це фундаментальний документ, який приписує, як парк використовується і в якому стані має бути кожен його елемент, — пояснює Юрій Рубаха. — Адже якщо таких документів немає, діяльність у парку стає безконтрольною і в разі порушень немає можливості висувати претензії».

Проте влада вже представила розроблений план без проведення конкурсу. Передбачається, що до кінця літа буде «облагороджено» частину території, що прилягає безпосередньо до пам’ятника Т.Шевченка. «Вони хочуть «окультурити» берег, обурюється голова Форуму порятунку Дніпропетровська Василь Сухов. — Але ми проти цього, оскільки зникне природне середовище і ми втратимо парк, який існував сотні років. І вільних виходів до річки в Дніпропетровську стає дедалі менше».

Громадські діячі вважають, що розроблений проект неможливо буде втілити в життя без зміни рельєфу, проте, враховуючи статус паркової території, таке категорично заборонено. Вони нагадують, що гранітні скелі на Монастирському острові ще сорок років тому були визнані однією з пам’яток стародавнього паркового мистецтва.

«Ми не заперечуємо, що осучаснити і поліпшити парк потрібно, — каже В.Сухов. — Але це треба робити цивілізованим шляхом. Влада має керуватися узаконеними правилами і нормами». Зараз готуються протоколи засідання погоджувальної комісії і громадських слухань із врахуванням думки мешканців міста, інакше з Парком Т.Шевченка може статися така ж історія, як із Парком Л.Глоби, про яку «День» писав свого часу.

Невтомна діяльність чиновників дніпропетровських громадських діячів просто шокує. Поки тривали дебати довкола реконструкції на Монастирському острові, біля будівлі обласної ради ударними темпами було вирубано давній сквер і вирито котлован. Тут місцева влада вирішила побудувати музей ракетної техніки — тепер представники громадськості пишуть нові запити.

22 квітня

Інші дати
22 квітня відзначають:
  • Всесвітній день Матері-Землі (Міжнародний день Землі).
Розгорнути
Народився Анатолій Михайленко
(1939, хутір Комуна Полтавської обл. - 2007) - український письменнник, журналіст, видавець. Автор більше 30 книжок художньої прози й публіцистики, зокрема "Оливкова гілка з Рима", "Кленовий лист з Канади", "Пливе мій човен. Запах полину", "Заки море перелечу".
Розгорнути
Народився Євген Сагайдачний
(1886, м.Херсон – 1961) – український маляр, декоратор і педагог. Автор численних акварелей з гуцульського життя, залишив по собі велику колекцію народного, зокрема гуцульського, мистецтва.
Розгорнути
Народився Євген Козак
(1907, с. Колодне, Львівська область – 1988) – український композитор, диригент, педагог. Автор театралізованого концерту «Буковинське весілля», хорових пісень "Вівчарик", "Україно моя", "Думи мої", «Вітер з полонини», "Зелень кленова, вулиці Львова", обробок українських народних пісень, пісень на слова Т.Шевченка.
Ой, вічарику-вівчарю, Ти жени свою отару З гір високих, з полонини У широкую долину. Сядь зі мною в просінь світа, Заграй мені на трембіті, Розкажи мені - чи любиш? Чом до серця не голубиш? (Українська народна пісня)
Розгорнути

Новини Дивитися всі