chrome firefox opera safari iexplorer

До Києва з Мюнхена сьогодні привезуть чудотворну ікону

17 травня 2013 о 13:32

До Києва з Мюнхена (ФРН) 17 травня прибуває чудотворна ікона «Миколай Утішитель».

Як повідомили УНІАН в інформаційно-просвітницькому відділі Української православної церкви, образ належав великомучениці Єлизаветі Федорівні Романовій, його було даровано Олександрівському подвір`ю в Єрусалимі (Ізраїль).

«Чудеса за молитвами до Святителя Миколая Чудотворця в образі «Миколай Утішителя» в основному стосуються зцілень від недуг. За оповіданнями її хранителів, одна черниця з Росії, провівши кілька ночей поряд зі святинею, зцілилася від пухлини головного мозку. Крім того, за молитвами біля ікони «Миколая Утішителя» багато хто прийняв православну віру», — відзначили в Синодальному інформаційно-просвітницькому відділі УПЦ.

Також, кажучи про чудотворний образ «Миколая Утішителя», у Синодальному інформаційно-просвітницькому відділі УПЦ відзначили, що разом з чудотворною іконою з Мюнхена привезуть святиню — пошиванку від подушки, на якій покоїлася голова убитої Єлизавети Федорівни під час відспівування в Алапаївську (Росія) у 1918 році.

17 травня ікона відвідає домовий храм в ім`я святителя Миколая в резиденції Предстоятеля УПЦ Митрополита Володимира в Києво-Печерській лаврі. До ранку 18 травня ікона знаходитиметься у Трапезному храмі в ім`я преподобного Антонія і Феодосія на території Національного Києво-Печерського заповідника (Верхня лавра).

18 травня ікону Хресною ходою перенесуть з Києво-Печерської лаври до храму святителя Михаїла, першого Митрополита Київського, на Афонському подвір`ї Свято-Пантелеймонівського монастиря (Олександрівська лікарня, Київ, вул. Шовковична, 39/1). Початок Хресної ходи об 11.00. Прикластися до святині тут можна буде протягом місяця.

unian.net

 unian.net

За деякими свідченнями, наприкінці ХIХ в. імператор Микола ІІ подарував ікону Святителя Миколая княгині Єлизаветі Федорівні Романовій на знак утіхи після трагічної загибелі її чоловіка князя Сергія Олександровича.

Єлизавета Федорівна називала ікону «Миколай Утішитель». Пізніше велика княгиня подарувала ікону єрусалимському храму в ім`я Олександра Невського («На Розкопках») при Олександрівському подвір`ї в Єрусалимі.

Після мученицької смерті великої княгині у 1918 році в Алапаївську (Росія) ікону Святителя Миколая почали почитати як таку, що «печаль, біль і смуток вгамовує і в подорожі оберігає».

Довгий час ікону оберігала схимонахиня Олександра — дружина відомого російського композитора Олександра Глазунова.

У травні 1963 року черниця Олександра одержала образ «Миколая Утішителя» від Патріарха Єрусалимського Венедикта.

Після смерті матушки Олександри у 1968 році її прийомна дочка Єлена перевезла ікону «Миколая Утішителя», десятки інших ікон і особисті речі черниці до Мюнхена.

З того часу ікона «Миколая Утішителя» знаходиться у кімнаті-каплиці Фонду ім. О.К.Глазунова у Німеччині, який очолює опікун Олександрівського подвір`я в Єрусалимі граф Микола Воронцов.

16 серпня

Інші дати
Антон Задонцев
1908 – український учений у галузі рослинництва. Директор Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи (м. Дніпропетровськ).
 
 
Розгорнути
Річниця Зборівської битви
1649 – відбулася Зборівська битва – переможна битва козацької армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, з польським військом під командуванням короля Яна ІІ Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область). В результаті 18 серпня 1649 р. був укладений Зборівський договір, за умовами якого визнавалася самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини; на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб.
Розгорнути
Народився Микола Дашкевич
(1852, с. Бежів, Житомирської області – 1908) – український літературознавець, історик.  Автор праць про Івана Котляревського, дослідник українських дум, історії Галицько-Волинського князівства.
Розгорнути
Народився Іван Дряпаченко
(1881, с. Василівка, нині Чернігівська область – 1936) – український живописець, графік, колекціонер. Автор полотен «На озері», «Косарі», «Лелеки перед грозою», «Назустріч вечору», «Параска у святковий день».
«Нашої красуні Василівки я не проміняю на жодну Венецію. Садки й гаї, білі хатки й чарівна ріка української пісні !» (Іван Дряпаченко).
Розгорнути