Півроку тому в Україні почав діяти закон про заборону куріння в ресторанах і кав’ярнях, який, за оцінками громадських активістів, здебільшого виконується, пише Олег Карп'як у матеріалі для ВВС Україна.
За цей час, кажуть активісти й урядовці, ресторанний бізнес продовжив розвиватися, а українці стали менше курити. Однак відвідувачі закладів замість того, щоб писати офіційні скарги на порушників заборони, скаржаться одне одному.
«Українці перемогли самі себе», — тріумфально заявив на прес-конференції у Києві Андрій Скіпальський, представник громадянської кампанії Україна без тютюнового диму. За його даними, 93% ресторанів дотримуються заборони на куріння. А за перші три місяці цього року українці викурили на 2,5 млрд сигарет менше, ніж за такий самий період у минулому році, навів Скіпальський дані Держстату.
За цей самий період в Україні майже на 12% упав обіг тютюнової корпорації Phillip Morris, кажуть організатори прес-конференції з посиланням на фінансовий звіт компанії.
Не менш оптимістичним був і Антон Кляцький, начальник Держінспекції з питань захисту прав споживачів у Києві.
«Ще в жодному закладі в Києві, де я попросив попільничку, мені її не дали», — поділився чиновник своїми враженнями від виконання закону.
«Я хотіла запитати, чи вам не пропонували серветки», — відповіла йому телеведуча Марічка Падалко, яка допомагає громадським активістам відстежувати заборону на куріння. Вона розповіла про те, як у кав'ярні поблизу її квартири в Києві, відвідувачі, яким не приносять попільнички, струшують попіл у серветки.
Як написати скаргу
Ефективніше боротися з порушниками закону Держспоживінспекції, за словами Кляцького, заважає пасивність громадян та відсутність дозволу проводити негайні позапланові перевірки ресторанів.
За нинішніми правилами, інспекція має попередити заклад харчування про планову перевірку за 10 днів.
Підставою для позапланової перевірки може стати офіційна скарга, написана відвідувачем ресторану, який помітив порушення. Однак навіть у такому випадку перевірити заклад можна лише через день-два після надходження скарги, оскільки місцевим відділенням Держспоживінспекції потрібно узгодити свої дії з Києвом.
У столичному офісі відомства сподіваються, що Верховна Рада ухвалить закон, який допоможе місцевим осередкам робити такі перевірки «наскоком», без узгодження зі своїми керівниками.
За даними Кляцького, 25 із 49 позапланових перевірок у Києві виявили, що ресторани порушують закон. Середня сума штрафу за таке порушення для закладу склала трохи більше 5 800 грн.
На закиди журналістів про те, що в Києві можна курити «практично через одне кафе», Кляцький відповів: «А Ви особисто скільки скарг написали в київську інспекцію?»
За його словами, за перші три місяці 2013 року столична інспекція отримала лише близько 30 скарг від киян.
Андрій Скіпальський із України без тютюнового диму погоджується, що це «дуже мало».
Зразок скарги є на сайті громадської ініціативи. Там також можна знайти список територіальних управлінь Держспоживінспекції.
На запитання ВВС Україна, чи можна подати скаргу через інтернет, Кляцький відповів, що це не передбачено законодавством і що скарги повинні бути лише у письмовому вигляді з підписом заявника.
Інший спосіб висловити своє незадоволення закладом – це написати відгук у книгу скарг, яка має бути в кожному ресторані. Однак, судячи зі слів чиновників, такий крок буде менш дієвим.
«Куріть там, де можна»
За останні роки в Україні дещо знизилася смертність, пов’язана з вживанням тютюну. А відсутність диму у кав’ярнях грає на руку не лише відвідувачам, а й офіціантам, які перестали бути пасивними курцями, каже Костянтин Красовський, керівник відділу контролю за тютюном МОЗ.
За півроку, протягом яких діє закон, ніхто з власників ресторанів, які закрилися, не заявив, що його заклад припинив працювати через заборону куріння, каже він.
З цим погоджуються і в Київській асоціації офіціантів. Там навіть кажуть, що заборона на куріння допомагає ресторанному бізнесу розвиватися. Відвідувачі почали частіше приходити цілими родинами, в меню з'являються дитячі розділи, а ресторани організовують розваги для дітей.
«Ресторанний бізнес розвивається навіть у тих місцях, де раніше й припустити не могли, що там не можна буде курити», – каже Олег Онікієнко, очільник Київської асоціації офіціантів.
За його словами, протягом минулих шести місяців звички відвідувачів відчутно змінилися і нині вийти покурити на вулицю вважається цілком нормальним.
Про те, що людей потрібно привчати курити у відведених для того місцях, говорить і телеведуча Марічка Падалко, мати трьох дітей.
«За шість років свого досвіду я зрозуміла, що коли спілкуєшся з курцями, треба менше займатися моралізаторством, тому що нікому не подобається, коли людину повчають», – сказала вона ВВС Україна.
Коли Падалко хоче зробити зауваження людям, які курять на дитячих майданчиках чи в під'їзді, то використовує психологічний прийом спілкування з дітьми і уникає заперечних форм. «Куріть, будь ласка, там, де можна. Ця магічна фраза діє на всіх», — каже телеведуча.
«Я не вважаю, що куріння – це таке порушення, яке мусять контролювати міліціонери. Громадянам дали зброю – це закон. І це вже справа громадян відстоювати своє право на чисте повітря», – додає вона.
