chrome firefox opera safari iexplorer

У Криму ввели заборону на вилов креветок і мідій

20 червня 2013 о 11:04

У Криму в розпал туристичного сезону ввели заборону на вилов мідій і креветок.
Як повідомляє газета Сегодня, вистежувати і карати браконьєрів будуть фахівці Східно-Чорноморської рибоохорони, щодня проводячи рейди по всьому узбережжю.
За словами головного держінспектора відділу рибоохорони Східно-Чорноморської рибоохорони Олени Даньшиної, чорноморські мідії та креветки не є об'єктами Червоної книги, але влітку через наплив туристів починається нещадний збір мідій і масовий вилов креветок. «Заборона лову продиктована правилами спортивного та любительського рибальства і покликана зберегти популяцію морських мешканців. Адже мідію збирають без розбору — і велику, і дрібну, а на березі відбирають рентабельну, а „неліквід“ викидають. Але зірвана з каменю і викинута, нехай і в море, мідія гине», — розповіла вона.
Даньшина також зазначає, що полюють браконьєри по всьому узбережжю, тому що мідії та креветки водяться в Чорному морі повсюдно. «Нещодавно під Євпаторією затримали креветочного браконьєра, який, незаконно добувши 12 767 креветок, заподіяв рибним запасам України збитків на суму 17 545 гривень. Але і законно поласувати морепродуктами можна — у Криму близько десяти господарств займаються вирощуванням і постачанням в кафе і ресторани не тільки мідій, але і устриць», — говорить Даньшина.
За кожну незаконно виловлену креветку браконьєрам доведеться заплатити 1,19 грн, за мідію — 1,70 грн, за рака — 25,50 грн. На рапана полювати можна, але тільки якщо збирати його вручну, без аквалангів. Добова норма на риболова — 10 штук.
Фахівці СЕС і медики нагадують, що купувати морепродукти з рук небезпечно для здоров'я. «Морепродукти — це небезпечне джерело отруєння. Особливо якщо вони незрозуміло де виловлені, можливо, поблизу колекторів, незрозуміло де зберігалися і як приготовлені», — попереджає головний санітарний лікар АРК Наталя Пеньковська.
«Вже через півгодини після того, як мідії та креветки зварені і винесені на спеку, їх не можна вживати в їжу, там накопичується маса мікробів», — заявляє лікар-інфекціоніст вищої категорії Наталія Гришко.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути