chrome firefox opera safari iexplorer

Віртуальні відвідувачі реального музею — це сучасно й актуально

03 липня 2013 о 15:12

Якщо хочеш бути сучасним — мало читати сучасну літературу, модно вдягатися, сповідувати певні погляди, любити футбол, слідкувати за політикою, їздити відпочивати за кордон, купувати картини, їсти суші, вживати сленг і т.і. Якщо хочеш бути сучасним — треба в першу чергу осучаснювати усе, що тебе оточує.

Чи може музей бути сучасним? Якщо «може», то у чому полягає його «сучасність»? Відповідей може бути надто багато, але одним з елементів його сучасності, звісно, є присутність музею в інтернет-просторі та активність цього інтернет-ресурсу.

Раптом, порівнюючи Літературно-меморіальний музей-квартиру Павла Тичини в Києві з іншими (нескромно, але корисно!), ми виявили, що у цього музею дуже мало безоплатних відвідувачів. Лише якихось там 18-20% від загальної кількості. Співробітники музею почали хвилюватися, бо у колег виявилася дуже висока музейна соціалізація — подекуди аж поза 90% безоплатних відвідувачів. Цікаво: а хтось вірить у цю цифру, яка фігурує у всіх звітах? Однак, керівники галузі вважають це нормою і мають на те свої пояснення. Отже, ми можемо зробити висновок, що економічна та фінансова криза не торкнулися музеїв? Чому ж тоді фінансування стало таким скромним?

Проте, зараз про інше. Тичинівці засмутилися від того, що виявилися не «в тренді» і ніби-то позбавили можливості надання безоплатних музейних послуг велику кількість відвідувачів. Але смуток розвіяла вперта наука під назвою «статистика», яка «проінформувала» нас про те, що віртуально через інтернет-простір Музей-квартиру Павла Тичини в Києві (вже тепер добре відома усім адреса — вулиця Терещенківська,5, квартири 1 та3) у червні 2013 року відвідало 26 397 оригінальних (тобто таких, кого не рахували двічі) відвідувачів.

Це також безоплатні відвідувачі цього музею, але РЕАЛЬНІ безоплатні, а не...

От як, виявляється, добре бути сучасним.

Тетяна Сосновська, директор Літературно-меморіального музею-квартири Павла Тичини в Києві

Розділи: Думка читачів

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути