chrome firefox opera safari iexplorer

Міносвіти готує реформу для старшокласників

28 серпня 2013 о 10:45

Міністерство освіти і науки затвердило проект концепції профільного навчання в школі. Згідно з документом, буде чотири типи спеціалізації для 10-11-х класів у школах — природознавчі науки, математика, українська філологія та іноземні мови.

Школи почнуть підключатися до реалізації нової програми у міру готовності з наступного навчального року. Про це пише Комерсант-Україна.

Старшокласники зможуть вибрати будь-який з чотирьох напрямків і зайнятися поглибленим вивченням профільних дисциплін. Школярі вивчатимуть їх за рахунок зменшення кількості базових предметів, число яких скоротиться з 15 до 6. Незалежно від обраного профілю, всі школярі вивчатимуть шість базових предметів — українську мову та літературу, іноземну мову, історію України та всесвітню історію, математику, природознавство, фізичну культуру. На їх вивчення відводиться по три години на тиждень.

Решта дисциплін будуть вивчатися поглиблено — по 5-10 годин на тиждень. Наприклад, природознавчий профіль передбачає поглиблене вивчення астрономії, біології, географії, екології, фізики та хімії; математичний — алгебри і геометрії; української філології — української мови і літератури, а іноземної філології — іноземних мов.

Доповнити вивчення профільних предметів школярам запропонують ще й курсами — наприклад, з астрофізики або прикладної механіки. А такі предмети, як основи здоров'я, мистецтво чи фінансова грамотність запропонують вивчати факультативно.

Експерти вважають, що не можна реалізувати концепцію без додаткового фінансування. «На які кошти стануть купувати обладнання для природно-математичних класів? Ситуація з його придбанням у школах і без того критична», — зазначив голова Центру освітнього моніторингу Павло Полянський.

За його словами, скорочення базових предметів призведе до погіршення якості освіти. «В Україні вивчення базових предметів є безперервним з 1-го по 11-й клас. Якщо ми залишимо 6 предметів з 15 обов'язкових, то навчання деяких дисциплін перерветься — наприклад, школяр недовчить фізику чи історію. А як бути, якщо після школи дитина передумає і вирішить поміняти профіль?» — додав він.

Розкритикувала концепцію і голова комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Лілія Гриневич. На її думку, профільне навчання може бути ефективним, якщо воно триватиме протягом трьох-чотирьох років, а не двох, як це запропоновано в документі.

«Концепція у такому вигляді є шкідливою, її втілення погіршить якість освіти в старшій школі і може призвести до скорочення вчителів. У цьому випадку батьки будуть змушені самостійно оплачувати навчання дітей з профільних предметів», — заявила Гриневич.

17 березня

Інші дати
Народився Михайло Врубель
(1856, м. Омськ - 1910) - російський художник, 1884-1889 роки жив і працював у Києві. Тут виконав настінні розписи у Кирилівській церкві та ескізи орнаментів і розписів для Володимирського собору, відновлював живопис у Софіївському соборі.
Розгорнути
Народився Августин Волошин
(1874, с.Келечин Закарпатська область - 1946) - політичний, культурний, релігійний діяч Закарпаття, президент Карпатської України.
«Фундаментом держави є культура, що лучить елементи у державну цілість... Не тільки учитель може навчати, але може його навчати і виховувати і урядовець, вояк, промисловець» (Августин Волошин)
Розгорнути
Народився Юрій Дольд-Михайлик
(1903, с. Бутенки, Полтавська область – 1966) – український письменник, сценарист. Автор роману-трилогії «І один у полі воїн», «У чорних лицарів», «Над Шпрее клубочаться хмари».
Розгорнути

Новини Дивитися всі