В експозиції представлено майже шість десятків полотен Івана Степановича. Ці картини можна розділити на декілька розділів, що яскраво ілюструють самобутній почерк і різні періоди творчості художника, пише газета «День».

Краса в роботах Марчука — портретах, пейзажах, абстракціях — це краса самої природи.

Складні деталі створюють неповторно цілісний образ. У його полотнах є і безумство, і задушлива туга, і спокій, а також смуток за тим, що пішло безповоротно...

 day.kiev.ua

«Мистецтвознавці не знають, що про мене писати. Вони вигадують імена, шукають поезію, створюють ґрунт, з якого я, на їхню думку, повинен був прорости. А я виріс на каменях і не визнаю ніяких традицій, я просто з'явився. Вони ж не хочуть погодитися, що так буває, — каже Іван МАРЧУК. — Знаєте, я завжди заздрив поетам. Поет взяв клаптик паперу, їде у трамваї — і вже працює. А художник — це ціла індустрія! Якби у мене було більше місця, то фарби не в банках, а у відрах стояли б. Я б їх розливав і в них качався. У мені дуже багато експресіонізму, який нікуди подіти».

 day.kiev.ua

«Одного разу я дивився на зимовий ліс: голі дерева на тлі неба, немов мереживо. Це була така краса, такі ритми! Здавалося, можна взяти широкого пензля, мазнути — і будуть дерева. Я вигадав «плентанізм»,бо мені дуже хотілося відзначитися. Тоді ще були фарби, що дуже добре підходили для цієї технології, — петербурзька темпера. Вона дає переливи, вібрацію і рельєф... Для останньої серії я використовую американський акрил: він дає дуже рівні мазки, і зовсім незрозуміло, як це намальовано. Ці картини дуже чисті, вони до мене немов з небес спустилися...»

«Для мене мистецтво — це життя і одкровення ... Я ненаситний, голодний на нове, маю щоденну потребу працювати — як вітряк на вітрі!»

Організатори вернісажу підкреслюють, дуже символічно, що роботи легендарно Марчука виставлені в Музеї історії Києва до річниці відкриття музейно-виставкового центру.

 day.kiev.ua

Іван Степанович завжди пише вільно і розкуто, а його нестримні творчі польоти і потужна експресія не дають спокою ні самому автору, ні нам — глядачам!

ДОВІДКА «Дня»

Іван Марчук народився 12 травня 1936 р. в селі Москалівка на Тернопільщині. Навчався у Львові в училищі прикладного мистецтва ім. І. Труша та в Інституті прикладного мистецтва. До 1988-го творчість Марчука офіційно не визнавалася Спілкою художників, хоча Іван Степанович активно писав, представляв свої полотна на виставках у різних містах колишнього СРСР. З 1989-го живописець жив і працював в Австралії, Канаді та США (як він сам каже, «я був людиною світу». 2001 року майстер повернувся в Україну, зараз живе у Києві.

Іван Степанович увійшов до британського рейтингу «100 геніїв сучасності». Міжнародна академія сучасного мистецтва в Римі прийняла Марчука до лав «Золотої гільдії» та обрала почесним членом наукової ради академії. Всього до «Золотої гільдії» належить тільки 51 художник. Іван Степанович — народний художник України, лауреат Шевченківської премії.