Знищення історичного середовища Києва перетворює столицю України на провінційне місто, зазначають експерти. На їхню думку, це помітно на прикладі Хрещатика, який місцеві керманичі часто називають «символом Києва», а самі кияни порівнюють з великим базаром, повідомляє Радіо Свобода.
Хрещатик став головною вулицею Києва близько двохсот років тому, після того, як сюди з Подолу перемістився торговий центр міста. З кінця XVIII століття Хрещатик перебуває у постійному стані розбудови і перебудови, розвиваючись відповідно до потреб міста та смаків інвесторів.
Нині гострі дискусії викликають реконструкція Центрального універсального магазину і плани побудувати діловий багатоповерховий центр навпроти ЦУМу, на розі вулиць Хрещатик і Богдана Хмельницького.
«Фасад практично ми залишаємо без змін»
Компанія «Еста-Голдінг» вклала понад 100 мільйонів доларів США у модернізацію ЦУМу, що передбачає збільшення поверхів (до 7 надземних поверхів) і перебудову внутрішньої площі будинку.
«Фасад практично ми залишаємо без змін, за винятком кількох деталей на останніх поверхах. Але ми перебудовуємо фактично все, що є за фасадом», – повідомив журналістам менеджер компанії Андрій Сварчковський.
А на місці садиби – пам’ятки історії XIX сторіччя місцевого значення, де у радянський час знаходився центральний гастроном – має з’явитись 12-поверховий діловий центр. Як повідомив журналістам голова комісії з питань культури Київської міськради Дмитро Нікульшин, Міністерство культури позбавило будівлю охоронного статусу і погодило з інвесторами проект будівництва.
«У даному випадку під видом збереження фасадної стіни будинок зноситься»
Віце-голова Українського товариства охорони пам’яток Микола Пархоменко стверджує, що реконструкція цієї частини Хрещатика може стати прецедентом знищення забудови кінця XIX сторіччя.
«Цей квартал треба реабілітувати, а реабілітація – це виключно ремонт і реставрація. Цей проект іде саме під цим грифом, але у даному випадку під видом збереження фасадної стіни будинок зноситься. У кращому разі, буде збережена лише одна стіна на рівні трьох поверхів», – упевнений Пархоменко.
Архітектор Лариса Скорик у розмові з Радіо Свобода зауважила, що Хрещатик потребує нових архітектурних рішень, насамперед – реконструкції Майдану Незалежності. А от реабілітувати забудову позаминулого століття фактично неможливо.
«Ще 1975 року стояло питання, що цей квартал треба якось по-божому реконструювати і що треба по можливості зберегти і потихеньку, сказати б, його «нарощувати» хоча би до середньої висоти більшості будівель Хрещатика. Але донині цей квартал «провалений», – стверджує вона.
Київський публіцист і дослідник Сергій Грабовський упевнений, що нинішній вигляд Хрещатика символізує поступове перетворення Києва на провінційне російське місто.
«Київ в останні роки перетворюється на провінційне російське місто. Якщо послухати пісні, які звучать на кожному кроці, то це або шансон, або щось другорядне з західної музики. Якщо подивитись на вивіски, які з’явились за останні три роки – «Вареничная Катюша» і тому подібне, то це – провінційне російське місто. Це зовсім не європейська столиця і навіть не українська провінція», – зазначив експерт у розмові з Радіо Свобода.
Ця тенденція проявляється не лише у російськомовних вивісках і піснях, і не тільки на захаращеному генделиками і сміттям Хрещатику – вона проявляється у поведінці людей та їхньому байдужому ставленні до свого довкілля і свого міста, констатує Грабовський.
