У заповіднику «Херсонес Таврійський» зруйнували частину старовинного некрополя

20 вересня 2013 о 10:24

На початку вересня до прокуратури Гагарінського району міста Севастополя надійшло звернення генерального директора Національного заповідника «Херсонес Таврійський» щодо законності забудови земельної ділянки в районі пам'ятника археології «Некрополь в Карантинній балці».

Про це УНН повідомили в Прокуратурі Севастополя.

Прокуратура організувала перевірки за даним зверненням із залученням контролюючих органів. За їх результатами встановлено, що на земельних ділянках загальною площею 0,22 га, які належать на правах власності двом громадянам, ведуться будівельні роботи. Згідно з інформацією Інспекції ДАБК у м. Севастополі зазначені будівельні роботи здійснюються незаконно, без повідомлення органу державного контролю. На момент перевірки на цих землях викопаний котлован і зведені дві споруди.

Внаслідок переміщення надлишкового грунту з території будівництва, було пошкоджено пам'ятник архітектури національного значення — частина «Некрополя в Карантинній балці» Національного заповідника «Херсонес Таврійський».

За фактом умисного незаконного пошкодження частини архітектурної спадщини національного значення 12 вересня 2013 прокуратурою Гагарінського району міста Севастополя зареєстровано кримінальне провадження за ч.3 ст. 298 Кримінального кодексу України. В даний час Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі проводиться досудове розслідування.

Нагадаємо, сьогодні відбудеться урочиста церемонія внесення Національного заповідника «Херсонес Таврійський» в перелік спадщини ЮНЕСКО.

Розділи: Новини культури

27 січня

Інші дати

Олекса Тихий

(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.

Розгорнути

Народився Павло Чубинський

(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.

Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!

Розгорнути

Народився Архип Куїнджі

(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».

Розгорнути

Народився Павло Тичина

(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.

«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)

Розгорнути

Народився Іван Гончар

(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.

«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)

Розгорнути