20-30-річні молоді люди уже отримали свій ярлик — «Покоління Y». Для них головне, щоб робота була збалансованою, осмисленою, приносила радість і пасувала до особистої життєвої концепції, перераховує Ютта Румп із Інституту зайнятості та можливостей працевлатушвання у Людвігсгафені (Німеччина).

Багато представників «Покоління Y» мають гарну освіту та починають виходити на ринок праці. За даними звіту Федерального міністерства освіти Німеччини, кількість першокурсників від 1993 року зросла майже удвічі.

Повідомляє life.pravda.com.ua з посиланням на Deutsche Welle.

Однак унаслідок демографічних змін кількість молодих людей скорочується. Це перевага для них, бо конкуренція на ринку праці зменшується. Тому претенденти на вакансії можуть більше вимагати від потенційних працедавців. Молодь впевнено говорить про свої бажання вже під час співбесіди.

Кар`єра за будь-яку ціну вже не так цікавить сучасну молодь. Важливу роль для них відіграє час, який можна присвячувати родині та друзям. Такий тренд можна спостерегти в усій Європі. Так, берлінський консалтинговий інститут Trendence опитав 320 тисяч випускників вишів про їхні пріоритети.

Попри економічну кризу, молоді фахівці в середньому прагнуть проводити менше часу на роботі. Робота повинна перш за все стимулювати особистий розвиток — такий висновок випливає з дослідження.

«Покоління Y» прагне реалізуватися і в роботі, і в особистому житті, констатують у Німецькому товаристві кадрового менеджменту (DGFP). На думку дослідників, якщо фірми створюватимуть молодим бажані умови, то зможуть отримувати чималий зиск. Адже ледачим «Покоління Y» не назвеш.

«Великі підприємства можуть запропонувати, наприклад, догляд за дітьми чи тренування з фітнесу», — каже Александер Шнайдер, відповідальний у німецькій компанії логістики DHL за професійну підготовку. Так ідуть назустріч вибагливим молодим фахівцям. Важливо також створити затишну «родинну» атмосферу на підприємстві. Це до снаги й малим фірмам.

Утім, насправді представники «Покоління Y» дуже різні. «Звісно, в часи прогресуючої індивідуалізації уже давно не можна говорити про однорідне покоління», — зауважує Ютта Румп.

«Але підприємствам потрібні такі визначення, щоб ефективніше працювати з цільовими групами», — додає вона. Тому навіть найменші «спільні знаменники» для певного покоління є відправними точками для кадрової політики.

Багатьох 20-30-річних поєднує те, що вони побачили на прикладі своїх батьків: надмір роботи теж іде на шкоду. Виснаження через надмірні навантаження на роботі, яке ще називають «синдромом вигоряння» (Burn-out syndrome), — жахливий приклад, коли між роботою та життям бракує балансу.

Work-Life-Balance — так називають співвідношення роботи й вільного часу. «Але взагалі-то для „Покоління Y“ цей термін уже застарів, тому що слово „робота“ там на першому місці, а саме цього вони і не хочуть», — підсумовує дослідник генерацій Ральф Овербек.