5 років тому економічна криза стала причиною масштабних скорочень кадрів. За період кризи 40% працівників устигли змінити місце роботи, при цьому трохи менше половини з них потрапили під скорочення. Такі дані були отримані в результаті опитування, проведеного Дослідницьким центром Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна, передає УНН.
Як виявилось, 5 років — це недостатній термін для того, щоб економіка змогла повністю оговтатися від наслідків кризи. І хоча кількість нових пропозицій роботи та рівень конкуренції на ринку праці повернулися на докризовий рівень, але якість вакансій змінилась. Поряд із матеріальними труднощами криза «подарувала» українцям невпевненість у завтрашньому дні. І якщо, згідно з оцінками експертів, уже за
підсумками 2012 року офіційна заробітна платня в доларовому еквіваленті трохи перевищила докризову (у порівнянні з 2007 роком), то психологічний дискомфорт і відчуття глибокого розчарування нікуди не поділися.
У період 2008—2009 рр. зберегти своє робоче місце вдалося тільки половині «білих комірців». Тільки 4% опитаних спромоглися знайти нову роботу в цей непростий період. Тим не менше, відбувалися і масштабні звільнення: 40% працівників за неповні два роки встигли змінити принаймні одне місце роботи. При цьому для 2% офісних працівників цей час став перервою в їх трудовому досвіді. І якщо високооплачувані професіонали на момент кризи часто ставали тягарем для компаній, яким найважливішим було хоча би якось утриматися на плаву, то «дешеві» молоді спеціалісти мали менше проблем з працевлаштуванням.
Найчастіше у період кризи працівники йшли з компаній не з власної волі. 44% із тих, хто встиг за період кризи змінити місце роботи, потрапили під скорочення. 37% були змушені подати заяву на звільнення з тієї причини, що їх перестали влаштовувати умови праці. І тільки один із п’яти офісних співробітників звільнився, отримавши більш цікаву пропозицію від роботодавця.
У більшості випадків для тих, хто був вимушений змінити місце роботи в період 2008—2009 рр., пошук нового місця не надто затягнувся. Відразу ж знайти роботу в період кризи вдалося кожному третьому працівникові, а ще чверть офісних співробітників витратила менше 3-х місяців на те, щоби працевлаштуватися. Тим не менше, кожен п’ятий опитаний шукав роботу близько півроку, а решті пощастило навіть менше. 6% «білих комірців» зізналися, що їм так і не вдалося влаштуватися в компанію до закінчення кризи.
Не обійшла стороною фінансово-економічна криза навіть тих, хто весь цей час пропрацював у одній організації. Тільки 28% із них не відчули кризи. Решта ж, так або інакше, зазнала втрат від її відголосків. У половині випадків зменшилася зарплата і скоротилися премії. Дещо рідше роботодавцям довелося відмовитися і від нематеріальних бонусів. Крім цього, спостерігалися далеко не поодинокі випадки, коли співробітникам доводилося працювати не на повну ставку (13%) або навіть брати вимушену відпустку (9%).
