Провідні юристи країни створили комісію, яка домагатиметься покарань за порушення прав людини «під час реалізації громадянами права на мирні зібрання», починаючи з 30 листопада 2013 року.
До комісії увійшли дванадцять осіб — правники, правозахисники і колишні політв’язні: Олег Березюк, Микола Сірий, Станіслав Шевчук, Йосип Зісельс, Євген Сверстюк, Василь Кисіль, Микола Козюра, Василь Овсієнко, Мирослава Антонович, Станіслав Батурин, Данило Курдельчук, пише Україна молода.
«Я був свідком трьох українських революцій: 1989—91–го років, 2004–го і нинішньої, — зазначив голова комісії Володимир Василенко, Надзвичайний і Повноважений Посол України, доктор юридичних наук, колишній представник України у Комісії ООН iз прав людини. — У вісімдесят дев’ятому кількасот тисяч громадян на той час ще УРСР збиралися на демонстрації, але навіть тоді влада не застосовувала таких нелюдських методів і настільки грубо не порушувала права людини. Цинізм і підступність таких дій і спонукали створити цю комісію. Її основне завдання — узагальнити злочинну практику влади та інформувати про неї громадян України і міжнародну спільноту». Пан Василенко припускає, що «на нашу владу може чекати мiжнародний трибунал».
Комісія збиратиме і класифікуватиме за видами злочинів і групами постраждалих усю основну інформацію про правопорушення проти майданівців. По кожному окремому випадку буде складена карта, у якій зазначатиметься факт злочину, речові докази, свідчення очевидців, повідомлення ЗМІ та офіційні заяви.
Крім інформаційної діяльності, юристи зобов’язалися надавати кваліфіковану правову підтримку не лише протестувальникам, а й правоохоронцям, якщо вони її потребуватимуть. За словами Володимира Василенка, перш за все, допомагатимуть потерпілим подавати позови до українських судів.
Вичерпавши всі можливості в Україні, звертатимуться до Європейського суду з прав людини.
А першою буде справа Михайла Гаврилюка, над яким правоохоронці прилюдно знущалися на морозі. Вже сьогодні «комісія Василенка» звернеться до Генпрокурора із заявою, у якій викладе оцінку цієї події з точки зору національного і міжнародного законодавства, закликатиме негайно взяти під варту людей, що безпосередньо вчиняли катування, і почати кримінальне переслідування тих, хто спостерігав і не перешкоджав здійсненню злочину.
Через недовіру до корумпованої української Феміди надій на вирішення справ всередині країни наразі мало, а шлях до Європейського суду лежить через терени української бюрократії. Тому правозахисники сподіваються на міжнародну підтримку. Згідно з 33–ю статтею Європейської конвенції, інші країни також можуть подати позов проти української влади. Ініціаторами подань можуть бути, зокрема, іноземні журналісти, які були свідками подій на Майдані, Банковій чи Грушевського, або ж самі постраждалi від рук правоохоронців чи «тітушок».
