chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві показують модернові українські шедеври

15 січня 2014 о 12:25

До 9 лютого в Національному художньому музеї триває виставка «Українська лінія модерну», яка об'єднала роботи з музеїв України та приватних збірок.

Мета виставкового проекту якомога повніше показати шляхи та особливості розвитку національного мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Тут показано полотна не лише з колеції художнього музею, а й українські шедеври епохи модерну з художніх музеїв Харкова, Сум, Лебедина, Дніпропетровська, Полтави, музеїв Києва – Національного музею російського мистецтва, Національного музею народного декоративного мистецтва, Національного музею мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків, Музею історії Києва, а також живописні твори та ужиткові речі з приватних збірок Львова та Києва.

Період панування стилю модерн не був тривалим – він вкладався у межі кінця 1880-х та 1910-х років, – але цього виявилось достатньо, щоб стати Великим стилем епохи. Появі модерну в Європі передували стильовий хаос та еклектика. Тож на початку 1890-х років художники намагалися звільнитись від озирань у минуле і наполегливо шукали абсолютно новий стиль. Вони віднайшли його у природних лініях, схожих на стебла рослин, локони, пір'їни та хвилі.

Музей знаходиться по вулиці Грушевського, 6.

Джерело: Gazeta.ua
Розділи: Новини культури

16 травня

Інші дати
Народився Микола Костомаров
(1817, с.Юрасівка, нині – м.Дружба, Сумська область - 1885) - видатний український історик, поет-романтик, мислитель, громадський діяч. Автор «Книги буття українського народу».
«Бо не хотіла Україна іти услід язиков, а держалась закону божого, і всякий чужестранець, заїхавши в Україну, дивувався, що ні в одній стороні на світі так щиро не молються богу, ніде муж не любив так своей жони, а діти своїх родителей». (Микола Костомаров)
Розгорнути
Народився Тодось Осьмачка
(1895, с. Куцівка Черкаська область – 1962) - український письменник, прозаїк, перекладач.
«Гей, степе мій, підпер ти ріками моря, щоб не схитнулися вони на ниви хлібороба... Ти запалив дзвінкі вогні великих сизих рос, що з ринків падають на обрій — на вічний твій покос...» (Тодось Осьмачка)
Розгорнути