chrome firefox opera safari iexplorer

Економічне диво по-українськи: промисловість падає, ВВП... росте

04 лютого 2014 о 15:06

Держстат каже, що у четвертому кварталі ВВП несподівано зріс аж на 3,7%. За даними казначейства — впав на 6,4%

В Україні мав би з’явитися Державний комітет пропаганди та маніпуляцій. Саме ця назва більше пасувала б органу, який нині називається Державний комітет статистики. Останні дані Держстату — не просто дещо підкориговані цифри, це дані з якоїсь іншої реальності. У цій паралельній реальності середня зарплата українця лише за місяць зросла майже на 400 гривень (з 3268 гривень у листопаді до 3619 гривень у грудні). Працівникам активно почали виплачувати заборговану зарплату (зарплатні борги за місяць знизились майже на 200 мільйонів). ВВП лише за четвертий квартал зріс на 3,7%, тоді як у Німеччині менше ніж на відсоток. Виходить, країна процвітає...

Утім, у звіті все того ж Держстату “Соціально-економічне становище України за 2013 рік” є й зовсім інші цифри. За даними звіту, промислове виробництво за 2013 рік впало на 4,7%. Якщо брати переробну промисловість, то там виробництво впало аж на 7,7%. Зокрема у металургії спад становив 5,8%, у машинобудуванні — 13,8%, у легкій промисловості — на 6,2%. Будівництво впало на 14,5%. Єдина галузь, яка торік показала помітне зростання, — це сільське господарство. Там зростання виробництва за рік сягнуло 13,7%.

Ще одна цікава цифра Держстату — індекс споживчих цін. За минулий рік ціни зросли лише на 0,5%. При цьому ціни на продукти харчування та безалкогольні напої, виявляється, знизилися на 0,7%. Як у це повірити господині, яка постійно купує продукти і знає реальні ціни (скажімо, ті ж овочі борщового набору за рік подорожчали більше як удвічі)? Але навіть ті, хто не орієнтується в цінах, можуть переконатись у “правдивості” даних Держстату, порівнявши лише дві цифри — скільки купили товарів і скільки на це витратили. Так-от торік фізичний обсяг товарообороту (в кілограмах, штуках, метрах) впав на два відсотки. А у грошовому вимірі збільшився на 9,5%. Тобто купуємо менше товару, а грошей витрачаємо більше, — але при цьому нам навіюють, що ціни в Україні не зростають...

— Не радив би читати дані Держстату, особливо зранку. Останнім часом цифри, які подає офіційна статистика, — це не просто службове недбальство. Це уже кримінальні порушення, – каже голова Комітету економістів України Андрій Новак. – Не знаю з якого дива, але нещодавно два відомства, Державне казначейство і Міністерство фінансів, оприлюднили дані, які відображають реальний стан економіки. За даними Держказначейства, за минулий рік ВВП скоротився на 101 мільярд гривень, тобто маємо падіння на 6,4% за підсумками року. Мінфін відзвітував, що дефіцит бюджету за минулий рік — 68 мільярдів гривень. Це при тому, що первинний дефіцит у бюджеті на 2013 рік був закладений на рівні 35 мільярдів. Державний борг за минулий рік зріс на 100 мільярдів гривень — до 584 мільярдів. За законом про бюджет на 2014 рік, на кінець року граничний розмір державного боргу заплановано на рівні 580 мільярдів. Тобто на початок року розмір державного боргу уже перевищив на чотири мільярди показник, який має бути на кінець цього року. Тому з якої стелі Держстат намалював зростання ВВП, сказати важко.

— Чим загрожують такі статистичні маніпуляції?

— Зростання ВВП, інфляція — це не просто цифри. Це показники, за якими формується бюджет. На сьогодні маємо закон про бюджет, розрахований на основі нереальних макропоказників. Виконати такий бюджет нереально. Тому, як на мене, нам не потрібні зміни до бюджету. Треба зібратись і підготувати абсолютно новий закон про бюджет, який базуватиметься на реальних цифрах і реальних прогнозах.

— Чи можна очікувати бодай на якесь зростання економіки у цьому році?

— Біда в тому, що ситуація в економіці повністю залежить від ситуації в політиці. Насамперед це відбивається на курсі національної валюти. Від початку політичної кризи гривня девальвувала на 6%. Тобто кожен українець став на 6% біднішим. Ділова активність в середині країни через девальвацію також сповільнюється. Поки триватиме політична криза, гривня падатиме. У такій ситуації не може бути й мови про інвесторів. Не лише іноземних, а й вітчизняних. Адже поки така невизначена ситуація, вони воліють заморожувати кошти, а не вкладати у нові проекти.

Розділи: Аналітика

20 квітня

Інші дати
Павло Луспекаєв
1927 –  кіноактор. Знімався в фільмах: роль Верещагіна («Біле сонце пустелі»), «Республіка ШКІД», «Піднята цілина», «Вся королівська рать».
Розгорнути
Ґео (Юрій) Шкурупій 
1903 – український прозаїк, поет, представник напрямку панфутуризм; редактор, кіносценарист.
Розгорнути
 Володимир Шульгін 
1894 – студентський діяч, син Якова Шульгіна, організатор і керівник Української Студентської Громади в Києві. Загинув у бою під Крутами.
Розгорнути