chrome firefox opera safari iexplorer

Як дістатися Києва: відкриті і закриті шляхи

19 лютого 2014 о 11:25
Через революційні події та зіткнення із правоохоронцями, що тривають в столиці, ДАІ перекриває шляхи на в'їзд до столиці.

Зокрема, перекрито Бориспільську трасу у двох місцях. Відкрита лише одна смуга. Машини перевіряють, повідомляється на сторінці Євромайдану у Facebook.

З Броварів до Києва – пропускають тільки через 1 смугу з чотирьох, решта зайняті вантажівками з піском. Цей КП можна об’їхати, повернувши направо перед КП (через заправку з газом, або через Пуховку та Зазим’я).

Варшавська траса на виїзді з Гостомеля у бік Києва засипана піском. Відкрито лише вузесенький проїзд для руху по одній машині. Аналогічна ситуація при в'їзді у Київ на КПП — там дорогу перекривають крази з піском. Усюди посилені пости ДАІ.

На виїзді з м. Обухів (Таценки) до Києва стоять три БТР і машини з піском та камінням, стоять ДАІшникик і пропускають лише легкові та маршрутки, попередньо перевіряючи.

Якщо діставатися до столиці, то краще або Ірпінською, Бучанською маршрутками, або електричками. На КП біля Пущі Водиці теж КП.

В’їзд до Києва з Вишгороду – вільний.

Що стосується столиці, то за інформацією користувача Facebook Олега Хаврука, ситуація на вулицях у центрі Києва така (станом на 09.00):

В радіусі 2 км навколо Майдану стоять ДАІ, в більшості по 3 і більше машини, дороги наразі не перекриті. Навіть на маленьких вуличках чергують ДАІ з автоматами, оглядають салон та багажник на предмет зброї.

Найбільше ДАІ — 7 машин — на Львівській площі, стоять також на б-рі Дружби Народів, на мосту з Московської площі в бік Лесі Українки, є машина на Гончара, Лесі Українки, біля ЦВК, перехрестя Володимирської та Тараса Шевченка.

Пости можна побачити увімкнувши Yandex Navigator на смарті.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути