chrome firefox opera safari iexplorer

Запрацювала «гаряча лінія» психологічної допомоги постраждалим на Майдані

25 лютого 2014 о 15:28

З 25 лютого телефоном можна не лише поспілкуватися з психологом, але й дізнатися про місця надання психологічної допомоги в Києві та областях, пишуть Коментарі.

Про це повідомила Медична Служба Майдану (МСМ) на своїй сторінці в Facebook.

Номери безкоштовної гарячої лінії Психологічної служби Майдану: 380 99 093 80 10 (МТС), 380 68 6994171 («Київстар») та 380 93 436 67 33 (Life).

За цими номерами, зокрема, можна буде отримати контакти фахівців Спілки психотерапевтів України, які надають безкоштовну психологічну допомогу в різних областях країни.

Як відзначають в МСМ, наразі безкоштовна Психологічна служба Майдану працює в приміщенні «Мак Доналдса» на Майдані, а також за адресою вул. Софиївська, 12. Крім того, допомогу психолога і психіатра можна отримати в Українському домі та в медпункті на Прорізній.

Як зазначає керівник Психологічної служби Майдану Володимир Погорілий, вона працює з 2 грудня 2013 року і по сьогодні. Наразі до неї входять близько 120 фахівців, які пройшли всі етапи боротьби місці з активістами.

«У першу чергу допомога надається учасникам протестів, постраждалим внаслідок силового протистояння, а також членам сімей тих, хто пережив насильство. Також ми починаємо співпрацю з міжнародною організацією «Лікарі без кордонів»,- сказав Погорілий.

За його словами, психологи стурбовані станом і настроєм в суспільстві після масових убивств, тортур активістів і всього пережитого під час бойових дій у Києві та інших містах України. Адже практично кожен громадянин України пережив військовий стрес: учасники самооборони, бійці на барикадах, їхні рідні та близькі, а також ті, хто стежив за тим, що відбувається перед телевізором або в інтернеті. Тому психологи закликають звертатися за допомогою до всіх, кому вона необхідна.

«Нам необхідно пережити втрату друзів і родичів, зцілити рани. Ми всі в тій чи іншій мірі травмовані всім, що відбувалося зовсім нещодавно, незалежно від місця проживання, політичних поглядів і переживань. Але ми всі одна сім´я і для нас кожна людина є цінністю, незалежно від політичних чи релігійних уподобань», — сказав Погорілий.

Нагадаємо, що в понеділок працівник Медичної служби Майдану звернувся до Ольги Богомолець та Андрія Парубія з проханням створити психологічний реабілітаційний центр для постраждалих у бойових діях на Майдані Незалежності.

Розділи: Суспільство

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути

Новини Дивитися всі