chrome firefox opera safari iexplorer

Філософія айкідо в реальному житті

11 квітня 2014 о 10:18

Якщо шукаєте як одним махом повернутися у добру форму і підняти рівень самооцінки — можна порадити айкідо.

Система самооборони і шлях до внутрішньої гармонії з оточуючим світом. Одним із вагомих аргументів цього виду активності є те, що тренування відбуваються не серед мовчазних тренажерів а з людьми, це цікавіше і ризикованіше, адже від живого партнера можна чекати будь-якої несподіванки, а це тренує готовність у повсякденному житті до нестандартних ситуацій.

Попри відсутність силових тренувань, м’язи на тренуваннях з айкідо не скучають. Новачки завжди дивуються, що у них з’являються м’язи, про які вони навіть не здогадувалися.

Справа в тому, що в айкідо правильно зроблена розминка, яка опрацьовує і зміцнює практично всі групи м’язів і зв’язок. Вона може бути використана як обов’язковий елемент підготовки перед кожним тренуванням або бути хорошим самостійним комплексом для ранкової зарядки.

Звісно мова тут не про формальні п’ятихвилинки розминки, а про повноцінну роботу всього тіла. Мінімальний час для такої розминки в айкідо — 15–20 хвилин в середньому темпі.

Крім того в айкідо є розділ «укемі». Це комплекс страховок і падінь. Постійні тренування удосконалюють навики страховки і не тільки зміцнюють тіло, а й ніби випрямляють його — тобто ми стаємо стрункішими і сильнішими.

При цьому покращується координація. Тренування безпечних падінь і страховок — важливі ще й тим, що це дає можливість позбутися страху падінь.

Тренування айкідо для дорослих це ефективний метод розвитку витривалості і зміцнення організму в цілому.

Крім покращення фізичної форми, тренування айкідо впливають на психічне здоров’я, допомагають легше справлятися з повсякденним стресом і прокладають дорогу до гармонічного самопочуття. А це здається дуже важливим особливо тепер.

31 липня

Інші дати
Сергій Подолинський
1850 – громадський і політичний діяч, лікар, соціолог, економіст, публіцист, член «Женевського гуртка».
Розгорнути
Народився Олександр Маркович
(1790, с. Сварково, Сумська область – 1865) – український історик та етнограф. Основні праці присвячені історії дворянства, побута та етнографічним особливостям України.    
«Людське суспільство можливе лише тому, що є різноманітність типів і психологічних осіб окремих людей, бо ніяке суспільство не склалося б із цілком однакових однотипних індивідуумів". (Дмитро Чижевський)
Розгорнути
Народився Ілля Борщов
(1833, м.Петербург, Росія – 1878) – український та російський ботанік, натураліст, фахівець у галузі анатомії та фізіології рослин.  
Розгорнути