chrome firefox opera safari iexplorer

Призначено нового голову кіностудії ім. О.П.Довженка

01 квітня 2014 о 15:03

Міністр культури Євген Нищук призначив на посаду генерального директора Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О.П.Довженка» Олександра Янчука.

«Кіностудія Довженка – це справжня перлина не лише для Києва чи України, а й для всієї Європи, — сказав Міністр під час представлення нового керівника колективу кіностудії. — Саме тому важливо, щоб на посаді керівника кіностудії працювала людина, яка знає та поважає історію, усвідомлює, що цими місцями ступала нога наших видатних геніїв, ба більше – тут творив класиксвітового кіно Олександр Довженко».

Він висловив сподівання, що новий керівник зможе реформувати кіностудію, залучивши до цього процесу інвесторів і творчу молодь, але, разом з цим, рахуватиметься з думкою колективу.

У свою чергу генеральний директор кіностудії Олександр Янчук зазначив, що готовий вивести українське сучасне кіно на якісно новий рівень і зробить все можливе для його популяризації.

«Для мене велика честь обійняти таку важливу посаду. Але це також і велика відповідальність. У ці непрості часи ми маємо залишатися такими ж одержимими кіно, щоб віра у нього рухала нас уперед. На кіностудії, у цих історичних стінах, має буяти життя. Я йду сюди, щоб втілювалось найголовніше – щоб знімалося кіно!»

Довідково

Олександр Спиридонович Янчук – народився 29 вересня 1956 у м. Фастів на Київщині, — український режисер, продюсер, сценарист, Заслужений діяч мистецтв України, Народний артист України.

У 1984 році закінчив КДІТМ ім. І.Карпенка-Карого, працював асистентом режисера на Київській кіностудії художніх фільмів ім. Олександра Довженка.

З 1989 року — один з найактивніших українських режисерів-постановників історичних фільмів з виразним національно-патріотичним акцентом, знімає на теми, табуйовані за радянських часів. Зокрема, автор стрічок — «Голод-33» (1991), про трагедію українського голодомору; «Атентат – Осіннє вбивство у Мюнхені» (1995), про убивство Степана Бандери; «Нескорений» (2000), про головного командира УПА генерала Романа Шухевича; «Залізна сотня» (2004), про боротьбу бійців УПА на польсько-українському кордоні у 1944–1947роках; «Владика Андрей» (2008), про Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути