Верховна Рада України ухвалила закон про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України (№4473-1).
Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосували 228 народних депутатів із 273, зареєстрованих у сесійній залі.
Закон визначає статус території, тимчасово окупованої в результаті збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах такого режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
Згідно з законом, тимчасово окупованою територією України є: 1) територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополь; 2) внутрішні води і територіальне море України, його дно і надра, на яких Україна здійснює суверенітет, континентальний шельф і виключна економічна зона, де Україна у відповідності зі своїм законодавством користується фіскальними, санітарними, імміграційними та митними правами, а в особливій економічній зоні і на континентальному шельфі – суверенними правами і юрисдикцією; 3) підводний простір в межах територіального моря; 4) повітряний простір, розташований над територією, зазначеній у пунктах 1 та 2 цієї статті.
Як зазначив голова Комітету ВР з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Валерій Пацкан, під час підготовки до законопроекту, до нього було внесено 272 поправки і всі вони були враховані.
Крім того, із законопроекту було виключено статтю 10 щодо «колабораційної діяльності». Водночас, за пропозицією Мін'юсту, внесено було додаткову статтю 12, якою регулюється територіальна підсудність судових справ щодо судів на території Криму.
«Тобто, ми забезпечуємо правовий механізм регулювання для того, щоб наші громадяни в подальшому мали право апелювати до європейських судів», — сказав Пацкан.
Крім того, визначено було, що «на окупованій території не забезпечується державне регулювання підприємницької діяльності». «Тобто, ми не забороняємо підприємницьку діяльність у Автономній Республіці Крим», — сказав депутат.
Також під час розгляду законопроекту депутати підтримали поправку, яка передбачає, що громадяни України мають право на вільний та безперешкодний в'їзд та виїзд із тимчасово окупованої території за умови пред'явлення документа, що підтверджує громадянство України. «Порядок в'їзду і виїзду іноземців та осіб без громадянства регулюється за спеціальним дозволом. Громадяни України повинні вільно пересуватися територією власної держави», — сказав автор поправки, народний депутат від групи «Економічний розвиток» Володимир Пилипенко.
Депутати також підтримали поправку, згідно з якою «примусове зарахування до громадянства іншої країни не визнається українським законодавством».
Водночас, із проекту виключено було положення про те, що на тимчасово окупованій території забороняється укладення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, у тому числі земельних ділянок, що перебувають у приватній власності фізичних осіб, які тимчасово вибули з тимчасово окупованої території або тимчасово відсутні на цій території незалежно від набуттями ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу.
Також виключили положення щодо того, що набуття права власності на нерухоме майно, у тому числі на земельні ділянки, на тимчасово окупованій території допускається у разі спадкування за законом чи заповітом, якщо спадкоємці відносяться до однієї з черг спадкоємців згідно із законодавством України.
Згідно із законом, Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини та громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території України.
Україна зобов’язується підтримувати і забезпечувати економічні, фінансові, політичні, соціальні, інформаційні, культурні та інші зв’язки з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території України.
Відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію, як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права.
Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним та фізичним особам, громадським об’єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію. При цьому держава Україна повинна всіма можливими засобами сприяти відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди з боку Російської Федерації.
Для громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території та переселилися з неї, реалізація права на зайнятість, пенсійне забезпечення, соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві, та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності та надання соціальних послуг, здійснюються відповідно до законодавства України.
Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Діяльність будь-яких органів, їх посадових та службових осіб на тимчасово окупованій території вважається незаконною, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України.
Будь-який акт (документ, рішення), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не породжує правових наслідків.
За державою Україна, Автономною Республікою Крим та м. Севастополем, територіальними громадами, державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими суб’єктами публічного права зберігається право власності на майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
За фізичними особами незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності на майно, у тому числі на нерухоме майно і на земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.
На тимчасово окупованій території будь-який правочин щодо нерухомого майна, у тому числі щодо земельних ділянок, укладений з порушенням вимог цього Закону, інших законів України, вважається нікчемним з моменту укладення і не тягне за собою правових наслідків, крім тих, що пов’язані з його нікчемністю.
Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, військове майно, майно державних органів, державних підприємств, установ та організацій, що залишається на тимчасово окупованій території, є власністю України та не може переходити у власність інших держав, юридичних або фізичних осіб.
У разі порушення положень цього закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законодавством України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території України, а також законних державних інтересів України.
Україна зобов’язується вживати усіх можливих заходів, передбачених Конституцією України та законодавством України, нормами міжнародного права, для якнайшвидшого звільнення території України від окупації, відновлення цілісності та суверенності держави, відновлення порушених внаслідок окупації прав і свобод людини і громадянина на всій території України.
Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Також Кабміну рекомендується утворити спеціальний орган центральної виконавчої влади з питань окупованої території зі спеціальним статусом. Уряд також має, зокрема, забезпечити працевлаштування громадян України, які виїхали з тимчасово окупованої території на іншу територію України; вивезення з тимчасово окупованої території майна органів державної влади, державних підприємств, установ та організацій; продовження здобуття середньої, вищої освіти, отримання документа, що засвідчує здобуття особою відповідної освіти, а також проходження зовнішнього незалежного оцінювання громадянами України, які виїхали з тимчасово окупованої території на іншу територію України.
