chrome firefox opera safari iexplorer

Українська мова як модний тренд серед патріотів

14 травня 2014 о 10:11

Київ – В Україні сформувався модний тренд, коли російськомовні патріоти свідомо переходять на українську. Проте експерти сумніваються, чи дійсно ці люди продовжуватимуть говорити державною мовою після того, як ситуація в країні стабілізується. На думку психологів, лише сильні особистості витримають тиск оточення та не повернуться до звичної мови спілкування.
 
Харків’янин Лекс Гринда завжди спілкувався російською, проте перейшов на українську мову, коли почалась агресія з боку Росії. На його думку, якби переважна кількість населення на Сході країни спілкувались державною мовою, Росія не мала би приводу захищати російськомовних українців.
 
Лекс вважає, що саме перехід на українську може підняти національну самосвідомість. Раніше хлопець вже пробував спілкуватися виключно державною та закликав до цього друзів, проте вдалось лише зараз.
 
«Кожного разу, коли я спілкувався українською мовою, хтось, елементарно, не розумів; хтось вважав, що я це роблю навмисно, щоб похизуватися чи виділитися серед оточення. І якось воно не склалося. Я така людина, що не дуже залежу від думки більшості людей, але навіть попри це мені не вдалося повністю перейти», – розповідає Лекс.
 
Цього разу перехід на українську теж дається хлопцю нелегко: то слово російське трапиться, то акцент у вимові. Проте Лекс продовжує практикуватись і не планує повертатись до російської, навіть коли ситуація на Сході та Півдні України стабілізується.

«Я Батьківщину не вибирав. Тому це, навпаки, посприяє тому, щоб я спілкувався українською мовою. Не проти російської мови, не проти російських громадян. Я проти того безладу, що останнім часом має місце бути», – додає харків’янин.
 
Лише сильні особистості продовжуватимуть говорити українською
 
На думку психотерапевта Наталі Глухенької, патріотична молодь намагається самоствердитися, переходячи на українську. Відчуваючи підтримку однодумців, вони формують своєрідний модний тренд. Проте експерт переконана, що лише сильні особистості продовжуватимуть говорити державною після того, як ситуація в країні стабілізується.

«Людина, якій бракує самовпевненості, яка внутрішньо слабка, завжди буде там, де більшість. І в такий спосіб вона буде самостверджуватися. Але коли ці всі процеси закінчаться, то такі люди, як правило, повертаються до свого попереднього життя», – резюмує експерт.

На думку психолога Олени Ліщинської, зараз все більше російськомовних українців усвідомлюють себе патріотами. Таким чином, свідомий перехід на українську – це їхня реакція на події в країні.

«Не факт, що вони будуть притримуватися цього і надалі, хоча погляди і патріотизм, почуття не зміняться», – вважає психолог.
 
Експерти зазначають, що чим більше буде політичних загроз Україні з боку інших держав, тим гостріше люди відчуватимуть національну самоідентифікацію.

3 серпня

Інші дати
Олексій Борисяк
1872–український геолог і палеонтолог. Організатор і перший директор Палеонтологічного інституту AH СРСР. Вивчав геологічну будову Донецького басейну і Криму.
Розгорнути
Народився Омелян Огоновський
(1833, с. Григорів, Івано-Франківська область – 1894) - український учений-філолог, громадський діяч. Автор українського переладу «Слово о полку Ігоревім», 6-ти томного видання «Історія літератури руської».
Розгорнути
Народилася Марія Заньковецька (Адасовська)
(1854, с.Заньки, Чернігівська область - 1934) - українська актриса, громадська діячка. Працювала в найпопулярніших і найпрофесійніших українських трупах М.Кропивницького, М.Старицького, М.Садовського, П.Саксаганського, І.Карпенка-Карого.
«Це актриса з талантом великим, самостійним, оригінальним; натура, вся зіткана з найчутливіших нервів… Я прямо кажу, другої такої актриси я ніколи не бачив. Я порівняв би її з Сарою Бернар…». (Олексій Суворін про Марію Заньковецьку).
Розгорнути