Вищу освіту України найближчим часом чекають кардинальні зміни: від ліквідації технікумів та училищ до повної автономії вишів.
Вже незабаром депутати мають ухвалити у другому читанні закон, який кардинальним чином змінить систему вищої освіти в Україні. Нагадаємо, що 16 травня у Верховній Раді у першому читанні прийнято законопроект про вищу освіту № 1187-2, який передбачає чимало змін у вищій освіті. За словами Сергія Квіта, нинішнього міністра освіти та науки, під час розробки цього документу, чиновники тісно працювали з комітетом Верховної Ради з питань науки і освіти.
Еспресо.TV проаналізувало, які ж основні зміни передбачає цей документ:
1. Мовою викладання у вишах має бути виключно українська.
2. Університети отримають автономію, та зможуть самі розпоряджатися власними коштами.
Також виші отримають право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності, але вони не підлягають продажу.
Автономія стосується визначення форми навчання, розробки та введення освітніх програм, присудження ступенів вищої освіти, надання додаткових навчальних послуг тощо.
3. Змінюється структура освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до західних стандартів.
Аспірантуру, докторантуру, освітньо-кваліфікаційні рівень спеціаліста, наукову ступень кандидата наук скасовують. Тепер законом прописана дошкільна освіта, з’явиться наукові ступені доктора філософії та доктора наук за фахом.
4. Ліквідуються такі заклади освіти як технікум, училища та консерваторія. Замість маємо коледж, інститут, академія та університет.
Щоб здобути рівень молодшого спеціаліста треба подавати документи до коледжу, а бакалавра, магістра, доктора філософії, доктора наук до університету, академії або інституту.
5. Скасовуються державні рівні акредитації навчальних закладів, натомість залишаються університети, академії, інститути.
Нагадаємо, що раніше відповідно до статусу вищих навчальних закладів встановлено чотири рівні акредитації: I рівень — технікум, училище, інші прирівняні до них вищі навчальні заклади; II рівень — коледж, інші прирівняні до нього вищі навчальні заклади; III рівень — інститут, консерваторія; IV рівень — інститут, консерваторія, академія, університет.
За результатами акредитації вищих навчальних закладів, закладів післядипломної освіти Міністерство освіти України разом з міністерствами і відомствами, яким підпорядковані навчальні заклади встановлює рівень акредитації навчального закладу. Ця процедура передбачала чимало корупційних схем.
6. Має бути створено національне агентство з якості вищої освіти та незалежні установи оцінювання і забезпечення якості вищої освіти.
Ця структура буде вести аналіз якості освітньої діяльності ВНЗ, займатися ліцензійною експертизою, формуванням єдиної бази спеціальностей, затвердженням стандартів вищої освіти, акредитацій спеціальностей. Раз на рік агентство має оприлюднити результати своєї роботи.
7. Законопроект прописує принципи проведення незалежного зовнішнього тестування та внормовує ЗНО як основний критерій вступу до вишу.
Прийом абітурієнта для отримання ступеня молодшого спеціаліста або бакалавра здійснюється за результатами незалежного зовнішнього тестування та конкурсу їх творчих або фізичних здібностей, а також враховує середній бал атестата.
З 2016 року абітурієнт, складаючи ЗНО буде вказувати заклади, де він би хотів навчатися. Якщо він отримає вищий результат ЗНО, потрапить до того університету, який обрав як пріоритетний. Державні кошти, виділені на навчання, підуть саме цьому закладу.
Основною ідеєю системи грантів є конкуренція між університетами за абітурієнтів. А конкурувати навчальні заклади мають високою якістю освіти.
8. Передбачено створення електронної бази даних.
Вся інформація про видані дипломи має вноситься вузами в Єдину державну електронну базу з питань освіти. Доступ до цієї бази повинен здійснюватися через офіційний сайт Міносвіти.
9. Зникла норма де студенти зобов’язані відпрацювати за направленням три роки, якщо вони навчались за рахунок держави.
10. Ринок праці і освітяни повинні взаємодіяти.
Має бути створена єдина національна система кваліфікацій та налагодження ефективної взаємодії сфери освітніх послуг та ринку праці, відповідно до європейських стандартів та із залученням об’єднань організацій роботодавців.
