chrome firefox opera safari iexplorer

У Митному союзі пропонують заборонити кеди і високий каблук

19 червня 2014 о 10:04

Популярні кеди, балетки і каблуки-шпильки можуть бути оголошені поза законом у зв'язку з небезпекою, яку вони несуть для здоров'я росіян.

Як пишуть Известия, депутат нижньої палати парламенту Олег Міхєєв («Справедливая Россия») направив звернення на ім'я глави Євразійської економічної комісії Віктора Христенка. У своїй пропозиції парламентарій пропонує включити нові медичні ортопедичні вимоги до взуття в техрегламент Митного союзу. Серед іншого першої в опалу депутата потрапила взуття з плоскою підошвою — кеди і балетки, а також взуття з високим каблуком. Всі ці модифікації взуття, хоч і користуються великим попитом у населення, призводять до порушень будови стопи.

Олег Міхєєв зазначив, що, згідно зі статистикою, близько 40% дорослого населення страждає на плоскостопість. Багато в чому і через це в 2014 році відбувся перший призов юнаків у ЗС Росії з плоскостопістю, оскільки без цього захворювання знайти призовника, за словами депутата, практично неможливо.

«Раніше від незручного взуття страждали в основному жінки, оскільки левову частку ускладнень викликають високі каблуки-шпильки, носіння яких призводить до розвитку поперечної плоскостопості, бурситів, невром, деформацій та інших ускладнень, — розповів Міхєєв. — Але тепер у групу ризику потрапляють і чоловіки. Модні кеди, лоуфери, мокасини без каблука — теж небезпечні для здоров'я. У такому взутті не підтримується подовжній звід стопи, результат — плоскостопість, деформація м'язів гомілки, варикоз нижніх кінцівок, хронічна венозна недостатність».

Сьогоднішній регламент Митного союзу на взуття визначає параметри міцності кріплень деталей, водонепроникності, хімічний склад, однак біомеханічних та ортопедичних вимог в ньому немає.

Фахівці-медики вважають, що відсутність чітких параметрів і обмежень на виробництво і реалізацію взуття створюють проблеми зі здоров'ям громадян.

«Загроза здоров'ю через носіння високих каблуків і плоского взуття дійсно існує. Причому це стосується не тільки жінок, але і чоловіків і навіть дітей. Каблук вище 4,5 см руйнує не тільки стопу, але і колінні суглоби, кістки тазу, впливаючи на жіночі органи, приводячи до опущення стінок піхви, випадання матки, а також впливає на суглоби хребта і навіть головний мозок, — розповів хірург-ортопед Володимир Хорошев. — В кінцевому підсумку це призводить до неуважності, втрати уваги, пізніше — втрати пам'яті, ранньої інвалідності».

Також лікар зазначив, що в європейських країнах зовсім інше відношення до виробництва і носіння взуття.

«Треба відзначити, що в СРСР за цим теж особливо не стежили. А ось в країнах Європи популярність ортопедичних устілок і правильний вибір взуття дають пенсіонерам можливість і у 80, і деколи навіть у 90 років ходити нормально, тоді як наші пенсіонери через недогляд за цим питанням вже в 55-60 років деколи ледве пересувають ноги», — сказав Хорошев.

Нагадаємо, раніше на території Митного союзу було введено заборону на виробництво, ввезення і продаж мереживних трусиків через те, що ця продукція не відповідала техрегламенту МС.

Джерело: УНІАН
Розділи: Суспільство

8 листопада

Інші дати
Народився Дмитро Байда-Суховій
(1882, с. Нагірне, Полтавська область – 1974) – український актор, режисер, бандурист, збирач і пропагандист українських народних пісень, один із засновників українського кіно. На початку 1910-х років одним з перших в Україні почав фільмувати театральні постановки, створивши популярні на той час фільми "Кума Хвеська" (1910), "Жидівка-вихрестка" (1911), "Змія підколодна" (1911), "Сватання на вечорницях" (1911), "Три кохання в мішках" (1911), "Навкруги зрада" (1912), "Шельменко-денщик", "Запорізький скарб" (1912), "Спіть, орли бойові" (1914). Німі картини озвучувалися прямо під час показу глядачам – музикою, шумами й акторами, які за екраном дублювали самі себе. Крім того, Дмитро Байда-Суховій акомпанував своїм стрічкам грою на бандурі.
Розгорнути
Народився Африкан Криштофович
(1885, с. Криштоповка, Харківська область – 1953) – вчений геолог, палеоботанік, засновник радянської палеоботанічної школи.
Розгорнути
Народився Олесь Досвітній
(Олександр Скрипаль-Міщенко) (1891, м. Вовчанськ, Харківська область - 1934) - українського письменника. Один з організаторів Ялтинської і Одеської кінофабрик. Автор оповідань та повістей: «Алай», «Гюлле», «Нотатки мандрівника», «На плавнях», «Піймав», «Постаті», «Сірко», «На той бік», «Новели»; романів «Американці», «Хто», «Нас було троє», «Кварцит».
Розгорнути

Новини Дивитися всі