chrome firefox opera safari iexplorer

У столичному метро пустять модернізовані вагони

05 червня 2014 о 11:58

Зовсім скоро по підземних трасах Києва забігають модернізовані вагони.

Нарізі потяги проходять глибоку модернізацію на Крюківському вагонобудівному заводі (м. Кременчук) за гроші інвестицій, які Україна отримала за Кіотським протоколом, повідомляє УНІАН.

Перші три модернізованих вагони Київ вперше побачив на відкритті станції «Теремки» 6 листопада минулого року. Тоді вагони пригнали з заводу спеціально під презентацію без підвагонного обладнання та багато чого іншого.

Постачальниками обладнання почасти виступають японські компанії. Всього заплановано оновити 95 старих вагонів, які були закуплені ще в 60-70-х роках минулого сторіччя. Вартість проекту становить майже 1 мільярд гривень.

«Переважна більшість вагонів Святошинсько-Броварської лінії — це старі добрі „Е“, „Еж“ та інші Е-образні, які давно вже морально застаріли, а деяким з них в цьому році вже виповниться 50 років», — пише агенство з посиланням на  ЖЖ Олега Тоцького.

Радикальна модернізація вагонів – досить поширений досвід у світовій практиці. Адже сталевий кузов потяга, який може становити близько третини вартості нового вагона, як правило, перебуває в хорошому стані навіть після вичерпання формального терміну служби.

Тому з вагона витрушують все обладнання і на базі старого кузова збирають фактично новий вагон.

Розмови про модернізацію київських Е-образних почалися кілька років тому. У 2012 р. тендер на комплексну модернізацію виграв Крюківський завод. Проект виконується в тісній співпраці з японською компанією ITOCHU, яка спільно з такими виробниками, як Mitsubishi Electric, Knorr-Bremse, Fuji і Schaltbau, розробила і поставила різне обладнання.

Після модернізації термін служби старих вагонів буде продовжений ще на 20 років.

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути