chrome firefox opera safari iexplorer

У столичному метро пустять модернізовані вагони

05 червня 2014 о 11:58

Зовсім скоро по підземних трасах Києва забігають модернізовані вагони.

Нарізі потяги проходять глибоку модернізацію на Крюківському вагонобудівному заводі (м. Кременчук) за гроші інвестицій, які Україна отримала за Кіотським протоколом, повідомляє УНІАН.

Перші три модернізованих вагони Київ вперше побачив на відкритті станції «Теремки» 6 листопада минулого року. Тоді вагони пригнали з заводу спеціально під презентацію без підвагонного обладнання та багато чого іншого.

Постачальниками обладнання почасти виступають японські компанії. Всього заплановано оновити 95 старих вагонів, які були закуплені ще в 60-70-х роках минулого сторіччя. Вартість проекту становить майже 1 мільярд гривень.

«Переважна більшість вагонів Святошинсько-Броварської лінії — це старі добрі „Е“, „Еж“ та інші Е-образні, які давно вже морально застаріли, а деяким з них в цьому році вже виповниться 50 років», — пише агенство з посиланням на  ЖЖ Олега Тоцького.

Радикальна модернізація вагонів – досить поширений досвід у світовій практиці. Адже сталевий кузов потяга, який може становити близько третини вартості нового вагона, як правило, перебуває в хорошому стані навіть після вичерпання формального терміну служби.

Тому з вагона витрушують все обладнання і на базі старого кузова збирають фактично новий вагон.

Розмови про модернізацію київських Е-образних почалися кілька років тому. У 2012 р. тендер на комплексну модернізацію виграв Крюківський завод. Проект виконується в тісній співпраці з японською компанією ITOCHU, яка спільно з такими виробниками, як Mitsubishi Electric, Knorr-Bremse, Fuji і Schaltbau, розробила і поставила різне обладнання.

Після модернізації термін служби старих вагонів буде продовжений ще на 20 років.

16 серпня

Інші дати
Антон Задонцев
1908 – український учений у галузі рослинництва. Директор Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи (м. Дніпропетровськ).
 
 
Розгорнути
Річниця Зборівської битви
1649 – відбулася Зборівська битва – переможна битва козацької армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, з польським військом під командуванням короля Яна ІІ Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область). В результаті 18 серпня 1649 р. був укладений Зборівський договір, за умовами якого визнавалася самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини; на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб.
Розгорнути
Народився Микола Дашкевич
(1852, с. Бежів, Житомирської області – 1908) – український літературознавець, історик.  Автор праць про Івана Котляревського, дослідник українських дум, історії Галицько-Волинського князівства.
Розгорнути
Народився Іван Дряпаченко
(1881, с. Василівка, нині Чернігівська область – 1936) – український живописець, графік, колекціонер. Автор полотен «На озері», «Косарі», «Лелеки перед грозою», «Назустріч вечору», «Параска у святковий день».
«Нашої красуні Василівки я не проміняю на жодну Венецію. Садки й гаї, білі хатки й чарівна ріка української пісні !» (Іван Дряпаченко).
Розгорнути