chrome firefox opera safari iexplorer

Вбивство мера Кременчука і замах на мера Львова розслідуватимуть як теракт

26 липня 2014 о 12:32

МВС і СБУ вивчає можливість кваліфікації розстрілу мера Кременчука Олега Бабаєва і обстріл будинку мера Львова Андрія Садового не як замах на вбивство і вбивство, а як терористичний акт.

Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив радник голови МВС Антон Геращенко.

«Фактів про те, щоб замахи на двох мерів великих міст України були сплановані і синхронно організовані — немає. Швидше за все ці злочини ніяк не пов'язані між собою», — зазначив він.

«Годину тому в Кременчуці не встановленими поки особами був вбитий мер Кременчука Олег Бабаєв. Вранці він одягнув спортивний костюм, узяв пакет зі сміттям і забувши вдома мобільні телефони виїхав на своєму автомобілі Mersedes S 500 зі свого будинку в приватному секторі. Потім, за розповідями очевидців, він зупинився — чи щоб викинути кульок зі сміттям, чи був підрізаний автомобілем вбивць, чи то з іншої причини», — зазначив Геращенко.

«Поруч зупинився автомобіль ВАЗ 2108 білого кольору з якого було зроблено три постріли зі зброї з глушником. Бабаєв від отриманих поранень помер на місці. У Полтавській області та сусідніх областях оголошено план перехоплення „Сирена“. На місці злочину працюють експерти — криміналісти», — повідомив радник голови МВС.

Міліція просить усіх кременчужан, які були випадковими свідками вбивства Олега Бабаєва терміново повідомити все, що вони побачили, зателефонувавши за телефоном 102.

"Відомо, що Олег Бабаєв користувався підтримкою значно частини кременчужан. Під час Майдану він підтримував активістів, яких місцева міліція і прокуратура хотіли посадити в СІЗО. 8 грудня 2013 мер зібрав сесію міської ради де закликав піти у відставку Віктора Януковича, Кабінет міністрів Миколи Азарова і міністра МВС Захарченка ", — додав він.

За інформацією Геращенка, розслідування даних злочинів поставлені на особливий контроль главою МВС Арсеном Аваковим.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути