chrome firefox opera safari iexplorer

Ідеї для Києва. Як досягнення Майдану перенести в архітектуру? Проекти

19 серпня 2014 о 17:00

Очисти річку Либідь, створити більше місць для відпочинку і співпраці громадян «на масивах», допомогти сусідам багатоповерхівок спілкуватися і вирішувати свої проблеми. Ці та інші ідеї в архітектурних проектах.

Після перемоги Революції архітектори задумалися як перетворити переважно радянську архітектуру Києва так, щоб вона надихала киян на подальші зміни і підсилювала усі ті позитивні якості. Котрі ми проявили під час Майдану. Наприкінці травня в рамках міжнародного архітектурного фестивалю CANactions відбувся конкурс для молодих архітекторів «User-generated Kyiv — Київ, що створюється користувачами».

Як зазначено на сайт CANactions, ідея його проведення «народилась в умовах сьогоденного стрімкого зросту громадської відповідальності та натхнення». Головною метою «Києва, що створюється користувачами» стало генерування ідей щасливого міста. Дивно, але ідеї щодо Києва організатори виклали у відкритий доступ лише англійською мовою.

У конкурсі взяли участь молоді архітектори, урбаністи та інші фахівці з міського розвитку. ТЕКСТИ публікують короткий виклад українською мовою більшість ідей переможців проекту.

Перша премія. Всі до столу

Автори: Ганна Доброва, Дмитро Ісаєв, Дарина Зайченко, Дарина Чук, Ганна Камушан Відень/Австрія.

Проблема: Між радянським минулим

Українські міста застрягли в часі між радянським минулим та віджилою «сучасністю» західних країн. Через негативний радянський спадок суспільство спіткало економічне розшарування та соціальне відчуження. Найдужче в цій ситуації постраждали передмістя.

Перебравши на себе всі основні функції, великі міста позбавили околиці будь-якого культурного, економічного та політичного життя.

У спальних районах анічого не відбувається. Довіра та комунікація між людьми зруйнована навіть на найнижчому рівні – прибудинкових дворах, де муніципалітети лише фарбують бордюри.

Як наслідок, мешканці житлових кварталів стали відчужені до власного життєвого середовища й позбавлені можливості повноцінно впливати навіть на місцеву владу та визначати майбутнє своєї країни. Всі намагання поодиноких активістів змінити описану ситуацію розбиваються об владну інертність, успадковану з радянського минулого.

Ідея: познайомити сусідів багатоповерхівок

Наш проект – соціальний та в перспективі має ефективно впливати на життя довкілля, структуру органів влади і державні програми. Ми прагнемо створити платформу не тільки для діалогу, але – і для спільних дій, де головну роль відведено комунікації.

Практикуючи різні ініціативи для зміни дворів у житлових кварталах, ми представимо нові моделі співжиття, що ґрунтуватимуться на самоорганізації, а не очікуванні владних пожертв.

Щоб вивести наш проект з освітнього рівня на – практичний, буде застосовано метод участі в громадському дизайні. Реалізація мешканцями дворів спільних рішень щодо найпростішого вуличного дизайну розвине їхні навички до комунікації та кооперування, принесе швидкі задовільні результати й тим самим поверне мешканців у їхнє життєве середовище.

Метод: фестиваль довжелезного столу

Досліджуючи можливості соціальної активності в спальних районах, ми шукали механізмів розвитку комунікації та кооперації між сусідами. Так народилася ідея фестивалю «Всі до столу» як вихідної точки соціальної взаємодії.

Мета фестивалю – дати можливість сусідам зустрітися та поспілкуватися, створити якомога сприятливіше середовище для їхньої комунікації та налагодження сусідських взаємин. Отак ми уявляємо собі довжелезний стіл, що узгоджується з традиційною культурою спілкування, родинною атмосферою та сімейними вечерями.

Стіл, за яким одночасно проводитимуть ігри та навчатимуть, стане приводом для налагодження взаємин між людьми. Під час фестивалю мешканці гратимуть ігри, навчаючись сусідству через елементарні речі: спільну вечерю, спорт, забави з дітьми, участь у гутірці та покращенні довкілля власними руками.

Візія: заклик до відповідальності

Завдяки дводенному фестивалю ми закличемо громаду до дієвості та відповідальності. Через комунікацію між сусідами пошириться вірус самоорганізації та ініціативи.

Таким чином створена на основі фестивалю «Всі до столу» платформа для комунікації та самоорганізації стане проекцією Майдану в повсякденному житті, де спільні інтереси здатні принести негайні зміни. Зміни принципових критеріїв в ухваленні громадських рішень породять трансформацію економіки та управління містом.

Друга премія. Pop-up Київ

Автори: Аполлінарія Тимофіїва, Галина Толкачова, Павло Бартов Перм/Росія

Надихаємо людей

Слово «Pop-up» означає і новий напрямок сучасної архітектури, і популярний громадський простір. Втім, для нас «поп-ап» – це ще й сучасний метод надихати людей.

У Києві безперестанку збільшуються закинуті, занедбані території, однак саме існування цієї проблеми як такої, на жаль, навіть не зауважують. Тому її потрібно – висвітлювати, позначати ці ділянки на інтерактивній мапі Києва й виділяти, починаючи на них тактичний урбаністичний наступ.

 

 

Суть нашої ідеї – відтворити біля закинутих будинків їхні колишні функції, тим самим передаючи атмосферу занедбаності та створюючи новігромадські простори, що породять людську діяльність.

Така інтервенція «поп-апу» не лише приверне увагу урядових установ та інвесторів до закинутих місць, але й стане платформою громадських ініціатив, вкаже напрямки подальшого розвитку занедбаних територій.

В основі проекту лежить використання одного з найдешевших та найзручніших матеріалів – дерев’яних палет.

Практично ми обрали три будинки в Києві: закинутий кінотеатр ім. Гагаріна на вулиці Щусєва, колишній інститут Харчових технологій на Тарасівській та – дитячий садочок на бульварі Дружби Народів.

Ми пропонуємо людям обернути звичне середовище біля цих будинків на якісно новий простір з тими самим функціями, що мали ці приміщення раніше: кінотеатр під відкритим небом, читальня на свіжому повітрі, дитячий майданчик. Аналогічний підхід варто застосувати до всього «закинутого» Києва.

Ми не будемо стверджувати, що в рамках нашого проекту цілковито вирішуємо проблему занедбаних територій міста, або ж знайшли шляхи майбутнього розвитку Києва, однак упевнено скажемо: «Ласкаво просимо до «pop-up-Києва», міста, яке створюєте ВИ.

Третя премія. Перезавантаження символів

Автори: Катерина Бокатова, Фредерік Вінсент Бордо/Франція

«Відкрити» офіційні споруди

Революція не означає деструкції. Безглуздо нищити наш власний спадок. Доцільніше перезавантажити систему через символи.

Сила Майдану ґрунтувалася на нагальних принципах: ділитися, запроваджувати інновації та підтримувати одне одного. Їх потрібно перенести в економічний, соціальний та науковий розвиток міста, дати його мешканцям можливість стати учасниками змін. Однак місто структурується довкола органів державної та економічної влади, наш зв'язок із якими кардинально змінюється залежно від використання громадського простору.

Ми поділили органи влади з їхніми будівлями на три типи:

— громадських рішень (парламент, міністерства тощо) – трансформуються в заклади, що діляться інформацією, налагоджують комунікацію;

— правопорядку (суди, поліцейські відділки) – трансформуються на захист прав громадян;

— економіки та знань (університети, експоцентри, профспілки) – трансформуються у рушіїв інновацій та знань.

Надалі означені нами принципи Майдану слід використати щодо будівель органів влади:

ДІЛИТИСЯ

Інформація має бути у вільному доступі. Проекти розвитку міста експонуються та пояснюються таким чином, щоб відчувався зв'язок між громадським простором і будівлею. Інституції мають запропонувати громадянам вільне присвоєння простору, так, щоб ті могли їх відвідувати і реагувати.

ПІДТРИМУВАТИ

Суди та поліцейські відділки можуть не лише карати, але й надавати людям юридичну допомогу, щоб ті почувалися захищеними в правовому полі. Варто уявити тамтешню атмосферу як більш довірливу та не таку сувору.

ІННОВАЦІЇ

Тут нові місця слугуватимуть креативними полями. Ідеї розвиваються, обговорюються, тестуються та переносяться в громадську площину. Найкраще місце для молодих креативних компаній, що практикують нововведення.

Отже, наша мета ініціювати зміну суті та форми владних інституцій у простий, легкий, веселий та гарний спосіб. В архітектурному плані для цього потрібно використати легкі ефемерні структури такі як будівельне риштуваннята надувні конструкції. Вони легко і швидко споруджуються, символізуватимуть трансформації й дарують нескінченні можливості для конструювань.

Прозорість і легкість матеріалів забезпечуватиме проникнення світла в будівлі. Риштування, що оточать владні споруди, уможливлять зміну їхнього змісту й форми делікатним і простим чином. Органи влади стануть прозорими для атак, однак не силових, а – запитаннями.

Інсталяції дадуть імпульс владним органам налагоджувати взаємними з громадськістю, допоки зберігається динаміка Майдану. Це найкращий спосіб уявити собі атаку на будівельні символи корумпованої влади, дати мешканцям міста право самим його змінювати.

Спеціальний приз. Відродження річок і зеленого Києва

Автори: Семен Поломаний,Сергій Голомак, Олексій Ляшок, Руслан Сидоренко, Марина Карпенко, Віталій Ткач, Ірина Прокопчук. Київ / Україна

Відновити Либідь

Яким чином відновити природний зелений ландшафт Києва та його річки? Яким чином знову зробити місто екологічно чистим та придатним для здорового життя?

Аби продемонструвати такі можливі трансформації міста, ми взяли ділянки, прилеглі до річки Либідь серед вулиць: Антоновича, Малевича, Короленківська, Байкова та Фізкультурна. Адже Либідь, чиї береги нині суцільно забетоновані – найдовша річка Києва, що тягнеться приблизно на 17 кілометрів.

Загалом було виділено жилий квартал, вулицю та промислово-складську територію вздовж берегів річки, для яких розроблено сценарій трансформації на 4 етапи аж до повного відновлення зеленої тканини та голубої артерії.

ЕТАП 1. Робити поступові кроки як початок трансформації.

— Не засмічувати територію, прибирати, регулярно організовувати громадські суботники;

— Більш ефективно використовувати наявну зелену площу;

— Поширювати інформацію пр о річку та проект;

— Поступово чинити експансію на сусідні промислові території, використовувати їх будівлі та ділянки для різнопланових функцій та заходів.

ЕТАП 2. Запуск процесу активної трансформації території.

— Поступово збільшувати якість та різноманіття території, відведеної під очищення;

— Почати на ній вирощення фруктів та овочів;

— Створити громадські платформи для обговорення та вирішення місцевих проблем;

— Вдатися до громадського фінансування проектів;

— Розпочати процес екологічної реабілітації прибережної території;

— Розпочати процес активного покращення території для пішоходів;

— На одинарному прикладі продемонструвати владі та бізнесовим структурам , що такі трансформації територій реальні.

ЕТАП 3. Створення міста, яке саме постачатиме себе всім необхідним: їжею, будівельними матеріалами та професіоналами, які будуть відстежувати його розвиток

— Сформувати розгалужену систему зелених та синіх коридорів;

— Забезпечити розвиток та збільшення кількості професіоналів, що турбуються про мешканців: екологів, урбаністів, біотехнологів, архітекторів, біологів.

— Сприяти розвитку біології, біотехнології та пов’язаних із ними секторів;

— Тестувати біотехнології для їх використання в будівельній галузі;

ЕТАП 4. Зелений матеріал міста розрісся навіть під будинками, потічки та річки відновлено, каналізаційні стоки ліквідовано.

– рекультивувати територію, повертаючи її до початкового ландшафту;

– застосовувати біотехнології для створення біоматеріалів, що потребуватимуть лише сонця, води повітря;

— відновити природу ґрунту під наявними будинками; вести будівництво нових , зберігаючи природну чистоту ландшафту.

Спеціальний приз. Стадіон «Старт»

Автори: Ольга Коновалова, Наталія Шульга

Громадський простір на околицях

Основна проблема громадських місць Києва – їхнє зосередження лише в центрі міста. На жаль, міська влада не підтримує розвиток наявних парків, стадіонів та інших місць відпочинку.

Як наслідок ті притягують антисоціальних осіб, громадські місця стають менш безпечними, відтак занепаду зазнають і спальні райони в цілому. Ми хочемо децентралізувати місця відпочинку і тим самим оживити Київ.

У нашому проекті ми маємо на меті продемонструвати, як неконтрольоване місце в місті можна обернути через низько затратні втручання у приємну територію.

За основу нашого проекту ми обрали стадіон Старт у Лук’янівському районі. Це велика зелена територія, яка щоденно використовується мешканцями для прогулянок, гри у футбол, бігу, забав із дітьми. Наразі стадіон у підвішеному стані.

На момент підготовки проекту у стадіону був приватний власник і територію планували забудувати новими будинками. Мешканці району почали обороняти Старт, таким чином виникла спільнота здатна стати промоутером трансформації. Це додає нашому проекту гнучкості та дозволяє коректувати процес активації місця, згідно з вимогами мешканців.

Процес активації розділено на три стадії:

0. Преамбула.

Ця стадія потребує певну кількість дуже простих, однак нагальних втручань, що вимагають мінімальних інвестицій, як от:

– прибрати територію та очистити її від непотрібних об’єктів (металеві конструкції, забори тощо);

– пофарбувати об’єкти, ліхтарі, дерева тощо;

– зробити доріжки.

1. Адаптація.

На цій стадії розрізняємо користувачів місця та пристосовуємо територію до їхніх потреб.

– Замінюємо стійки на стадіоні;

– Створюємо ігрові майданчики для дітей;

– Створюємо місця для настільних ігор;

– Додаємо місця для сидіння та лежання;

– Установлюємо обладнання для фітнесу;

– Робимо майданчик для їзди на роликах.

2. Експансія. Забезпечення місць для іншої діяльності, щоб привабити мешканців

– організація заходів та змагань для мешканців;

– створення майданчика для кінотеатру під відкритим небом та перфоменсів;

– розмістити дошки для оголошень;

– пристосувати гірки для їзди на санках;

– створити місця для барбекю;

– пристосувати нижній стадіон для гри в лаунн-теніс та ковзанки;

– добавити гойдалки в критому павільйоні;

– добавити елементи для навчання школярів паркуру.

Джерело: texty.org.ua
Розділи: Суспільство

26 грудня

Інші дати
Народився Євген Плужник
(1898, с.Кантемирівка, нині - Росія – 1936) – український письменник, поет, драматург, перекладач. Автор поетичних збірок «Дні», «Рання осінь», «Рівновага», роману «Недуга», п»єс «Просефор Сухораб», «У дворі на передмісті»
«Але ж пливуть, минають літа... Час і горами двига. ...І сум не такий, і радість не та... І тільки незмінна книга!» (Євген Плужник)
Розгорнути
Народився Володимир Владко
(1900, м. Санкт-Петербург - 1974) - український письменник-фантаст, автор повістей "Чудесний генератор", "Позичений час", "Фіолетова загибель", збірки "12 оповідань", "Сивий капітан", "Залізний бунт" та ін.
Розгорнути