Іноземна преса в понеділок розглядає ненавмисну міжнародну ескалацію через Україну, уроки Першої світової війни і тест для нового світового порядку.
Ненавмисна ескалація
Небезпека протистояння через Україну може стати реальністю, якщо Росія і НАТО не вестимуть діалог, вважає International New York Times.
Погляди Росії і Заходу на події в Україні приречені розходитися, але трагедія рейсу MH17 малайзійських авіаліній повинна зблизити сторони, пише автор і додає, що інцидент з літаком – «передвісник більшої небезпеки».
На думку автора, існує можливість ненавмисної ескалації конфлікту на сході України до рівня прямого військового протистояння НАТО і Росії. Щоб цього уникнути, можновладцям, на думку автора, слід перечитати деякі важливі історичні уроки з кризового менеджменту.
Щоб уникнути ескалації, автор пропонує три кроки. Перше: скоординовані дії всіх сторін щодо військової і політичної стриманості на сході України та за її кордонами, друге: покращення військової комунікації між НАТО та російськими військовими, і третє: ведення прямого діалогу між Росією і Заходом.
Якщо НАТО і Росія не керуватимуть процесами, автор побоюється, що майбутнє стане результатом випадковостей, які не залежать від чиєї-небудь політичної волі.
«Якщо це дозволити, тоді, можливо, випадок, а не тверезі судження, вирішать долі наших країн», — підсумовує видання.
Вирішальний тест
Історія Першої світової війни показує, як швидко можуть розвиватися події, пише сіднейськаAustralian.
Паралелі між сьогоденням і подіями сторічної давнини не слід недооцінювати, вважає автор. Світ не має права ігнорувати той факт, що Росія «підриває» міжнародний порядок, «агресивним перерозподілом міжнародних кордонів» шляхом незаконної анексії Криму.
На думку видання, велику тривогу викликала катастрофа малайзійського авіалайнера та відповідальність Володимира Путіна за створення обставин, що призвели до трагедії і поведінка Росії після інциденту.
У своїй промові на честь мільйона росіян, що загинули у Першій світовій війні, пан Путін сказав, що велику ціну було сплачено через небажання слухати одне одного і через нехтування правами, свободами та інтересами людей «на користь власних інтересів».
Проте, на думку автора, в тому «що стосується України і нещирої реакції на МН17, він (Путін - Ред.) винен саме в цьому».
Професор Філіп Боббіт вважає, що теперішня криза, це — вирішальний тест для нового світового порядку: «Ми не можемо почати XXI століття так само, як розпочали XX, коли могутні держави прагнуть зруйнувати міжнародну систему, відкидаючи правила міжнародної поведінки, які держави минулого століття використовували для гарантування миру».
Маки і соняшники
Через сто років після того, як Велика Британія вступила у Першу світову війну, Роберт Фріск у статті для Independent, згадує жертви давнього протистояння і сучасних подій: «маки Фландрії і українські соняшники».
Автор запитує, чи, дійсно, треба проходити все заново.
На думку пана Фріска, перемир'я 1918 року стало лише 20-річним припиненням вогню: «Сьогодні припинення вогню проголошують, порушують, відкидають і зневажають у Газі, південному Судані і в Україні».
На думку автора, «велика війна призвела до Російської революції, голодомору-геноциду п'яти мільйонів українців, а потім привела в Україну нацистів, чиї айнзатцгрупи викопували братські могили у 1941-му і 42-му роках для євреїв-жертв Голокосту на тих самих полях, де два тижні тому вибухнув авіалайнер».
Автор закликає закрити «виробництво нових надгробків і повернутися до нормального життя».
Рекрутер для Брюсселя
Дедалі більш агресивні дії біля кордонів східної Європи грають роль «рекрутера для Брюсселя», пише Daily Telegraph, цитуючи мера Лондона Бориса Джонсона.
Анексія Криму Росією, на думку пана Джонсона, допомагає тісніше пов'язати з ЄС такі країни як Польща.
У своїй колонці мер Лондона пише, що «сучасні поляки дивляться на сьогоднішню Росію і Володимира Путіна і, звісно, хочуть ще глибше поринути в заспокійливі обійми Європи під проводом Німеччини».
Водночас, називаючи себе євроскептиком, Джонсон додає, що з огляду на «досить нікчемні» європейські гарантії безпеки, захист зрештою прийде «з боку НАТО і Америки».
