chrome firefox opera safari iexplorer

Через 168 років Тарас Шевченко повернувся в лавру. ФОТО

30 вересня 2014 о 13:55

29 вересня 2014 року на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» відкрили пам’ятний знак Тарасові Шевченку. Монумент встановили на місці, де він у 1846 році створив сепію із зображенням Церкви Всіх Святих.

Пам’ятний знак виготовлено Творчою майстернею Олеся Сидорука та Бориса Крилова. Надпис на композиції пам’ятного знаку: «Тут 1846 року Тарас Шевченко намалював етюд «Церква Всіх Святих у Києво-Печерській лаврі».

Проект реалізовано за кошти меценатів та членів Громадського оргкомітету, до складу якого входять засновник Фонду «Рідна країна» Микола Томенко, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації музеїв Сергій Гальченко, секретар Національної спілки журналістів Віктор Набруско, громадський діяч Іван Гладуняк, а також лауреати Шевченківської премії Анатолій Хостікоєв, Наталія Сумська, Марія Матіос та інші.

Як зазначили під час відкриття, Києво-Печерська лавра була одним із улюблених місць поета в Києві. Тут він працював, про неї писав у поетичних та прозових творах, згадував, перебуваючи у засланні. Пам’ятний знак зроблений в такий спосіб, що кожен може умовно доторкнутися до місця роботи Т. Шевченка, копії його мольберта, порівняти, як з плином часу змінилася Церква Всіх Святих, яку він малював у 1846 році, і територія навколо неї.

DSC_7965

«Про необхідність повернення Тараса Шевченка в Києво-Печерську лавру говорилося вже не одне десятиліття, і нарешті нам спільно вдалося це зробити без залучення бюджетних коштів та чиновників», – сказав під час урочистого відкриття пам’ятного знаку ініціатор ідеї, голова громадського оргкомітету та засновник Фонду «Рідна країна» Микола Томенко.

DSC_7843

«Це – символічна подія, – зауважив М. Томенко. – Адже так історично сталося, що попередня влада здебільшого пошановувала похованих в лаврі ворогів України та критиків Шевченка». Він нагадав, що свого часу П. Столипін, який похований на території Києво-Печерської лаври, неодноразово заявляв, що «зробить все, щоб пам’ятники Шевченка ніколи не з’явились в Україні». До речі, зауважив Томенко, історія зі встановленням пам’ятника Т. Шевченку у Києві теж є складною, бо його встановили аж з п’ятої спроби.

«Сподіваємось, що з поверненням Шевченка в лавру та відкриттям пам’ятного знаку на його честь Києво-Печерська лавра стане більш українською, а Українська православна церква, що перебуває на території лаври, ближчим часом позбудеться свого додатку «Московський патріархат». Ми прагнули, щоб цей пам’ятний знак був «живим», щоб люди відчули енергію Шевченка як пророка, поета, художника. Це стимулюватиме і надалі відкривати для себе Генія нашого народу», – зазначив Микола Томенко.

Фото Сергія Ковальчука, «Голос України»

«Рідна країна»

16 серпня

Інші дати
Антон Задонцев
1908 – український учений у галузі рослинництва. Директор Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи (м. Дніпропетровськ).
 
 
Розгорнути
Річниця Зборівської битви
1649 – відбулася Зборівська битва – переможна битва козацької армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, з польським військом під командуванням короля Яна ІІ Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область). В результаті 18 серпня 1649 р. був укладений Зборівський договір, за умовами якого визнавалася самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини; на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб.
Розгорнути
Народився Микола Дашкевич
(1852, с. Бежів, Житомирської області – 1908) – український літературознавець, історик.  Автор праць про Івана Котляревського, дослідник українських дум, історії Галицько-Волинського князівства.
Розгорнути
Народився Іван Дряпаченко
(1881, с. Василівка, нині Чернігівська область – 1936) – український живописець, графік, колекціонер. Автор полотен «На озері», «Косарі», «Лелеки перед грозою», «Назустріч вечору», «Параска у святковий день».
«Нашої красуні Василівки я не проміняю на жодну Венецію. Садки й гаї, білі хатки й чарівна ріка української пісні !» (Іван Дряпаченко).
Розгорнути