chrome firefox opera safari iexplorer

На Прикарпатті через «реставрацію» майже знищена церква-пам’ятка архітектури XVII століття

30 жовтня 2014 о 18:00

Церкву Святого Миколи в селі Кліщівна Рогатинського району на Івано-Франківщині сім років тому розібрали вщент для того, аби реставрувати. Від старовинної церкви ХVІІ століття нині є лише фундамент, залишки стін, купа дощок та хрест. Держава обіцяла відновити храм, а в результаті нищаться його залишки.

Реставрувати церкву почали у 2007 і обіцяли закінчити роботи за два роки. Та вже пішов сьомий, а храму і в помині немає. За цей час встигли залити лише фундамент і звести коробку першого ярусу. Нині ж дерев’яні бруси без даху і без жодного захисного укриття псуються від вітру, снігу і дощів. А от на продовження робіт не вистачило грошей. За словами сільського голови, матеріали на стіни є, люди і самі б готові зробити, тільки дозвіл на проведення ремонтних робіт не дає влада.

Перший транш грошей, які виділила держава, освоїли за день — пам’ятку національного реєстру розібрали вщент. Так того вимагали правила реставрації, запевняли чиновники. «Є такий метод реставрації, так зване протезування. Що це означає? Церкву розбирають повністю, елементи, які втратили свою несучість, будуть виготовлені точно такими ж», — пояснює Петро Лисаківський, начальник державного науково-реставраційного управління Івано-Франківської обласної архітектури.

Церква святого Миколи у с. Кліщівні занесена до пам’яток Національного реєстру і має легендарну історію. За переказами, вона збудована в 1572 році. В історичних документах згадується, що стара Кліщівнянська святиня згоріла. Згодом її відбудували і берегли як зіницю ока – відкривали лише на великі свята. Вона пережила війну і навіть радянські атеїстичні часи. У 70-х роках люди її вночі самотужки перекрили, хоч сільський голова заплатив за це посадою.

Нинішні дії чиновників селяни називають вандалізмом. У місцевих до старовинної церкви Святого Миколая особливе ставлення. Кажуть, храм був візиткою села. Тому люди нині обурюються. «Дивіться, розібрали і таке тепер стоїть на посміховисько? Хіба так можна робити із домом Божим? То ж гріх», — каже місцевий мешканець пан Микола. Люди хоч і мають новий храм, все одно часто моляться біля руїн старого. Благо, що вдалось зберегти старовинний іконостас, який забрали до нової церкви.

Тим часом фахівці з реставраційних робіт стверджують, ще трохи і про церкву Святого Миколая у Кліщівні можна буде забути. Адже конструкції стоять надворі, перепади температур та погодні умови зруйнують святиню.

Аби роботи закінчити, необхідно два з половиною мільйони гривень, а щоб бодай врятувати її — трохи більше чотирьохсот тисяч гривень. Наразі держава мовчить. Віднедавна закон дозволив відновлювати пам’ятки державного значення за спонсорські кошти. Проте і меценатів на кліщівнянську реліквію поки немає.

Джерело: РІСУ
Розділи: Новини культури

3 лютого

Інші дати
Євген Рудницький
1883 – український мовознавець, етнограф, співробітник Інституту мовознавства АН УРСР. Разом із С. Василевським та І. Кириченком уклав «Російсько-український словник» (1937).
Розгорнути
Народився Володимир Самійленко
(1864, с. Великі Сорочинці Полтавської обл. - 1925) - український письменник, перекладач. Автор збірок ліричних, патріотичних і сатиричних віршів "З поезій В. Самійленка", "Україні"; перекладав твори Гомера, Д. Байрона, А. Данте, П. Бомарше, П. Беранже, А. Франса.
Ми раді за прогрес, і то зо всіх країн Ми на вистави йдем з культурністю своєю. Коли ж той буде час, що більше, ніж маши, Ми виставим людей з високою душею?
Розгорнути
Максима
Ясна зоря - на мороз. Мороз наростає, зате день прибуває
Розгорнути
Народилася Любов Забашта
(1918, м. Прилуки Чернігівська область – 1990) – українська поетеса.
«Криниця мого дитинства, ти дзвониш відерцем рано, Кринице моїх світанків і перших дівочих мрій. Ти кличеш мене додому, ти пахнеш мені катраном, Моя дзвонкова кринице, дивися ж - не обмілій. Вертайте до неї знову крізь роки і сиві далі, Несіть їй свою тривогу і сонце своїх надій. Несіть їй синівну радість і вічні свої печалі, Моя дзвонкова кринице, дивися ж - не обмілій». (Любов Забашта)
Розгорнути
Народився Микола Будник
(1953, с.Скоболів Житомирська область – 2001) - бандурист, майстер народних музичних інстуремнтів, художник, поет. Автор підручника з виготовлення старосвітської бандури.
Розгорнути

Новини Дивитися всі