Якими б не були настрої перед двоматчевим протистоянням із «самими німцями» в українських вболівальників, та поки є хоч невеличкий шанс побачити нашу збірну наступного року у фінальній частині молодіжного Євро, ми будемо продовжити вірити: чи то в диво, чи у тренерський хист Сергія Ковальця або ж у те, що нині «жовто-блакитна» дружина 21-річних далеко не та, що була ще рік тому і їй під силу звернути гори. У нас є проблеми зі складом, у той час як у розташування наших суперників на двобій з українцями навіть були викликані ті, хто мав би проходити нині збори із національною командою. Та все ж лише сьогоднішня зустріч може розставити акценти і показати істинний потенціал нашої футбольної молоді.

Відбір до Чемпіонату Європи-2015 (U-21). Плей-офф. Перший матч

Десяте жовтня. Україна. Черкаси. Центральний міський стадіон

Україна (U-21) 18:30 Німеччина (U-21)

Арбітр: Халіс Озкахья

Асистенти: Чем Сатман, Екрем Кан

Четвертий арбітр: Алі Палабийик (усі — Туреччина)

РОДЗИНКА

Німецька молодіжна збірна подолала груповий етап відбору без особливих труднощів. Команда Хорста Хрубеша стартувала із трьох перемог, із загальним рахунком 9:0 перегравши фарерців, ірландців та чорногорців. Напевно, такий різкий дебют відбору зіграв із німцями злий жарт, тому що в подальшому вони ледь не втратили очки у грі з тими ж Фарерами, взагалі програючи по ходу зустрічі й вирвавши перемогу за вісім хвилин до завершення матчу. Та цей урок ніяк не подіяв на гравців, які у листопаді минулого року втратили очки у матчах з Чорногорією та Румунією (дві нічиї 1:1 та 2:2 відповідно). У двох завершальних матчах групи юніорен Бундесманншафт протистояли ірландцям та румунам – парі суперників, які могли потенційно створити німцям якісь проблеми у боротьбі за першу сходинку. Та зібравшись у вирішальний момент команда Хрубеша здобула дві впевнені перемоги відповідно 2:0 та 8:0. Як бачимо, у важливий момент тренерському штабу німців вдалося знайти потрібні слова, аби зайвих питань про переможця групи не виникало.

Детально повторювати шлях українців на груповому етапі особливого сенсу немає. Наш сайт пильно слідкував за пригодами «жовто-блакитних» у відборі: спершу ми втратили очки у домашній грі з Хорватією, але згодом змогли без проблем подолати Латвію й вирвати дуже важливу виїзну перемогу над Швейцарією. Нічиєю у гостях із хорватами у цілому можна бути задоволеним, і у подальшому все вже було у руках українців. Ми ледь не втратили очки у матчі с Ліхтенштейном, та все ж змогли зібратися по ходу гри та забезпечити потрібну різницю, а згодом лише у компенсований час зломили супротив латвійців. Перемога над швейцарією у Черкасах дала зрозуміти, що плей-офф від нас вже нікуди не втече, а розгромна перемога над ліхтенштейнцями офіційно лише підтвердила це.

Якою б грізною не виглядала збірна Німеччини, однак не варто забувати, що наш сьогоднішній суперник має неприємний досвід не лише не потрапляння до фінальних частин Євро, а й вильоту саме у іграх плей-офф. Єдиного разу Бундестім зупинилася на стадії стикових ігор в 2006-му році. Тоді суперником німців була збірна Англії. Спочатку «леви» з Уолкоттом, Мілнером та Янгом на борту здобули домашню перемогу 1:0, а згодом на виїзді переграли суперника 2:0. Загалом із дванадцяти разів п’ять німці не діставалися до фінальної пульки. В останнє це траплялося на Євро-2011. А

Щодо успіхів «жовто-блакитного» колективу, то єдиного разу перед нами ставили шлагбаум у раунді плей-офф 2001 року, коли за підсумками двох ігор українці поступилися Швейцарії, двічі програвши по 2:1.

З тих пір у шести наступних відбірних кампаніях ми двічі здобували путівку до фінальної частини. В 2005-му в раунді плей-офф була здобута вольова перемога над Бельгією, після чого в фінальній частині 2006-го року команда Олексія Михайличенка дісталась до фіналу, де була розгромлена Нідерландами.

Втім, голландцям ми помстились у відборі до Євро-2011. Спочатку був тріумф українців у Роттердамі (3:1), а за три дні – поразка на стадіоні імені Валерія Лобановського (0:2), та завдяки правилу виїзного голу нам вдалося пройти у фінальний етап, де у компанії Чехії, Англії та Іспанії команда Павла Яковенка (в складі якої виділялись нинішні лідери національної збірної Ярмоленко, Коноплянка, Гармаш, Зозуля, Ракицький) завершила свій шлях на груповому етапі.

До слова, для Хорста Хрубеша це не перший відбірний турнір. Свого часу спеціаліст вже мав приємний досвід здобуття перемог. Так, під його керівництвом збірна 19-річних 2008 року здобувала перемогу на Євро, а за рік вже молодіжна збірна стала найкращою на континенті.

ІСТОРИЧНА СКЛАДОВА

Українці тричі протистояли німецькій збірній. Двічі це було ще у минулому столітті, коли молодіжні збірні проходили відбір разом із національними командами, граючи на день раніше. У матчі першого кола відбору до Чемпіонату Європи–1997 «жовто-блакитні» із Шовковським, Поклонським, Головком, Єсіним, Кріпаком, Співаком та іншими у складі поступилися 2:0. У повторній зустрічі нам вдалося зачепитися за нічию: Юрій Селезньов рахунок у першому таймі відкрив, проте після перерви німцям вдалося встановити паритет. Той гол залишається єдиним у історії української молодіжки у ворота німецьких однолітків. В останнє опоненти перетиналися 2008-го. У контрольному матчі Бундестім залишили у воротах Каніболоцького чотири пробоїни.

Єдиний гол у ворота німецької молодіжки був забитий у далекому 1997-му. Нинішній тренер харківського «Геліоса» Сергій Єсін (№8) та гравець аматорського колективу «Балкани» з Одеської області Олександр Косирін вітають автора забитого м'яча Юрія Селезньова (№7), який нині працює у структурі «Чорноморця»/Фото — газета «Команда»

ПЕРЕДМАТЧЕВІ РОЗКЛАДИ

У той час, як з лав нашої молодіжки до національної збірної були запрошені три гравці, у німців напередодні ігор плей-офф відбувся протилежний процес. Хорст Хрубеш перед сьогоднішньою грою отримав поповнення у вигляді Марк-Андре тер Штегена, Крістіана Гюнтера та Максиміліана Арнольда. Що ж, якщо сьогоднішні гості і не побоюються свого суперника, то підійшли до гри максимально налаштованими та укомплектованими.

Господарі не дорахуються сьогодні Івана Ордеця, який спостерігав вчора за грою з трибун, Сергія Болбата й кращого снайпера в історії нашої молодіжної збірної Пилипа Будківського. На фланзі півзахисту останнім часом на поле виходили Калитвинцев та Караваєв, тому проблем із пошуком заміни Болбату не має бути. Центр захисту хоч і є для нас останнім часом проблемною позицією, та зустріч із швейцарцями показала, що навіть гравці, які виходять з лавки, в змозі замінити партнерів, зігравши надійно та впевнено. Одначе втрата Будківського може болісно позначитися на нашому атакувальному потенціалі. У розпорядженні тренерського штабу «жовто-блакитних» є Тотовицький, Кулач та Юсов, тому наразі усі надії на вістрі атаки покладені саме на це тріо.

За місце на останньому рубежі поборються Коваль та Шевченко. Вірогідніше за все пару центральних захисників складуть Братков та Рижук. Антон хоч і з забинтованою рукою, та вже відновився після травми і встиг перед матчем збірної відіграти за «Динамо-2», де його партнером є саме Дмитро. Крайній захисник Володимир Костевич прибув до розташування збірної із пошкодженням, тому його вихід на фланзі оборони сьогодні під питанням. Його по силам замінити Михайлу Писку, а протилежну бровку оборонятиме Олександр Насонов. Хоча не треба скидати із рахунків і можливість появи на цій позиції Олександра Нойка, який за час відсутності у збірній вже встиг перекваліфікуватися із опорника у крайнього оборонця. Що ж стосується опорної зони, то тут очікуємо на появу пари Малишев – Бабенко. На атаку працюватимуть три хавбеки (зліва – направо): Калитвинцев – Малиновський – Караваєв. І підтримуватимуть вони єдиного форварда. Напевно, ним стане Кулач.

Орієнтовний склад України