chrome firefox opera safari iexplorer

Застосування практики Євросуду позитивно вплине на відкритість влади в Україні, – Інститут Медіа Права

18 грудня 2014 о 15:54

Державні органи продовжують безпідставно відмовлятися надавати інформацію, якою розпоряджаються, а суди не завжди виносять справедливі рішення у таких справах. Проте судову практику можна виправити із застосуванням досвіду Європейського суду з прав людини, – вважають експерти Інституту Медіа Права.

Інститут Медіа Права за підтримки Ради Європи видав та презентував збірку Рішень Європейського суду щодо доступу до інформації, отримати яку можна безкоштовно, звернувшись до організації.

Переглянути та завантажити видання в електронному вигляді можна на сайті Інституту Медіа Права. Експерти сподіваються, що Рішеннями Євросуду користуватимуться, зокрема, українські судді, враховуючи їх при винесенні власних рішень.

«Закон України «Про доступ до публічної інформації», співавторами якого були експерти Інституту Медіа Права, зафіксував ключові міжнародні стандарти у галузі доступу до публічної інформації, завдяки чому Україна увійшла до десятки найкращих країн світу за якістю законів про доступ до інформації. Проте судова практика ще потребує вдосконалення», – відзначив директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко.

У 1997 році Україна ратифікувала Європейську конвенцію з прав людини, що накладає на державу прямий обов’язок дотримуватися підходів Євросуду в національній практиці. Тим не менш, українські судді досі мало знайомі з тим, якими саме є ці підходи, та із самими Рішення Європейського суду.

«Для Європейського суду ключове значення завжди мають демократичні принципи та цінності, серед яких — суспільна важливість поширення інформації. Це те, чого досі не використовують наші судді, орієнтовані в силу традиції лише на буквальне тлумачення законів. І саме через це успішність судового захисту прав громадян на доступ до інформації залишається такою низькою», – пояснила юрист Інституту Медіа Права Віта Володовська.

Видання «Рішення Європейського суду з прав людини щодо доступу до інформації» було підготовлене в рамках Програми Ради Європи «Впровадження європейських стандартів в українському медійному середовищі» за фінансування Уряду Канади.

30 березня

Інші дати
Година землі
Година Землі – це міжнародна щорічна година, яка завжди проводиться в останню суботу березня закликаючи людей вимкнути світло та електричні пристрої на одну годину. Розпочинається акція о 20:30 годині і триватиме до 21:30. Саме в цей період багатьох людей закликають зекономити світло хоча б на 60 хвилин. 
Розгорнути
Олексій Івахненко
1913 – український учений у галузі інформатики, обчислювальної техніки, автоматичного керування, кібернетики і математичного моделювання. Академік НАН України.
 
Розгорнути
Олексій Коломійченко
1898 –  український отоларинголог. Вперше в Україні застосував видалення сторонніх тіл з гортані, трахеї та бронхів без трахеотомії. Автор праць з проблем новоутворень вуха, горла і носа, отосклерозу тощо. Створив українську школу отоларингологів.
Розгорнути
Борис Романицький 
1891 – визначний театральний режисер і актор. Народний артист СРСР. Співзасновник і художній керівник Театру ім. М. Заньковецької, спочатку мандрівного, а з 1931 р. – стаціонарного в Запоріжжі, з 1944 р. – у Львові. Лауреат Шевченківської премії.
Розгорнути
Народився Микола Барабашов
(1894, м. Харків – 1971) - український астроном, дослідник Місяця і планет Сонячної Системи. Іменем М.Барабашова названо малу планету та кратер на Марсі.
Розгорнути
1922 року у Києві створений театр-студія «Березіль»
(нині - Харківський державний академічний драматичний театр ім. Т.Шевченка)
Розгорнути

Новини Дивитися всі

Loading...