Творча майстерня «Аґрафка» презентувала нову книгу для дітей «Війна, що змінила Рондо» у Книгарні Є.
Маленька Діанка із Тернополя розповідає журналістам Громадського, що татко поїхав на змагання і обіцяв привезти медаль. Мама Люба поки не знає, як пояснити донечці, що тато Володя із дядьком Ярославом роблять у Щасті.
Сьогодні не лише Діанці треба розповісти, що таке війна. Творча майстерня «Аґрафка» разом із «Видавництвом Старого Лева» вирішили зробити це у свій спосіб, проілюструвавши неоднозначну тему у новій книжці. «Війна, що змінила Рондо» — це історія про казкове місто, до якого прийшла біда. Троє друзів — Данко, Зірка та Фабіян – виборюють для свого міста перемогу та відновлюють його після жахливих подій.
Рондо – ідеальне гармонійне місце, жителі якого замаються мистецтвом і живуть у злагоді. Автори називають його своєю утопією, бульбашкою, яка не готова до зовнішніх кігтів.
«Я би сказала, що ця історія має щось терапевтичне, — говорить літературознавець Ірина Старовойт. – І це потрібно зараз не лише дітям, які цю книжку будуть читати й переглядати, а й тим дорослим, які будуть робити це разом із ними».
Автори книжки — Романа Романишин та Андрій Лесів – свідомо уникають репортажності та реалістичності у розповіді, так як вважають, що цього достатньо у новинах, розмовах, на вулиці.
«Ми показали героїв не схожих на людей. Крихкими, як скляний Данко, абсолютно не готовими до всього того, що сталося: до цього ґвалту, темряви, до цього монстра, який прийшов до кожного з нас, — розповідає авторка Романа Романишин. — Власне тому наші герої більше співмірні із дітьми та їхнім світосприйняттям».
«Ми не хотіли зробити книжку лише про українську війну, – пояснює співавтор видання Андрій Лесів. — Коли ми її задумували, то бачили універсальною, вважали, що вона має показати, як сприймати явище війни в цілому, як його інтерпретувати і, врешті, перемогти».
Обов’язковою умовою до прочитання книжки є певна «співпраця» дитини й батьків. «Війна, що змінила Рондо» не та книга, яка наче психолог, по поличках розкладе вам готові рішення. Вона спонукатиме дітлахів ставити все нові й нові запитання, на які батькам разом із ними доведеться шукати відповідь.
Книжка більше схожа на арт-бук, аніж на ілюстровану казку. Та й не дивно, адже Романа та Андрій – художники. Проте автори вважають, що не має бути якихось перепон між візуальним та літературним проектом і, якщо митець має бажання і здібності зайти на «ниву» літераторів, то вільно може це зробити.
Наскрізний символ «Війни …» — червоний мак, який проростає на понівечених вулицях Рондо. Він червоніє на обкладинці та останніх сторінках, як надія на відродження «круглого» міста. Автори називають їх маркерами, які вказують на речі, про які потрібно завжди пам’ятати, щоб не повторювати помилки минулого.
Контраст між сторінками миру та війни відчутний не лише у кольорі: митці застосували асоціативні із Першою світовою війною шрифти, зробили текст складним для сприймання, аби ці чорні моменти історії Рондо викликали як емоційний, так і фізичний дискомфорт. На квітучі вулиці міста раптово приходять чорні бур’яни, які нищать усе живе. Методами спроб і помилок герої боряться з війною, проте перемагають не насиллям, а світлом, яке вдається власноруч генерувати.
«Це світло – прототип наших громадських активістів і волонтерів, які генерують навколо себе добрі ідеї, які й мають перемогти війну», — говорить Романа.
Попри все герої здобувають перемогу і беруться за відбудову зруйнованої домівки. Незважаючи на свої каліцтва та поранення, вони посміхаються і живуть далі. За словами художників, це має помогти дітям по-іншому сприйняти людей, які повертаються з фронту із втратами.
