chrome firefox opera safari iexplorer

В Україну можуть повернутися мощі Ярослава Мудрого, втрачені під час Другої світової війни

26 березня 2015 о 09:47

Наукові співробітники національного заповідника «Софія Київська» найближчим часом планують реалізувати проект по поверненню в Україну мощей київського князя Ярослава Мудрого.

Про це під час прес-конференції повідомила в.о. гендиректора заповідника Неля Куковальська. За її словами, мощі київського князя, які були втрачені під час Другої світової війни під час окупації Києва, можуть перебувати в США. На уточнююче запитання журналіста, відомо, що мощі князя Ярослава Мудрого знаходяться на території США, Куковальська відповіла ствердно. Додамо, В XX столітті Саркофаг Ярослава Мудрого розкривався три рази: в 1936, 1939 і в 1964 роках. У 2009 році гробниця в Софійському соборі знову була розкрита, а останки відправили на експертизу.

При розтині були виявлені радянські газети «Известия» і «Правда», датовані 1964 роком. Опубліковані в березні 2011 року результати генетичної експертизи такі: у гробниці спокою не чоловічі, а тільки жіночі останки, причому складені з двох скелетів, що датуються абсолютно різним часом: один скелет часів Київської Русі, а другий на тисячу років древнє, тобто часів скіфських поселень. Останки київського часу, за твердженням вчених-антропологів, належать жінці, при житті багато що займалася важкою фізичною працею, — явно не князівського роду. Першим про жіночі останках серед знайдених скелетів написав ще М. М. Герасимов в 1939 році. Тоді було оголошено, що крім Ярослава Мудрого в гробниці поховані й інші люди.

На слід праху Ярослава Мудрого може вивести ікона Миколи Мокрого, яка була вивезена з Софійського собору представниками УГКЦ, відступившими разом з німецькими окупантами з Києва восени 1943 року. Ікона була виявлена ​​в Свято-Троїцькому храмі (Бруклін, Нью-Йорк, США) в 1973 році. На думку істориків, останки великого князя також слід шукати в США.

Джерело: ukr.media
Розділи: Новини культури

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути