chrome firefox opera safari iexplorer

Навколо садиби Косачів у Колодяжному розгортається небезпечне будівництво

13 травня 2015 о 09:05

Наступ на садибу Лесі Українки у селі Колодяжному продовжується. Як повідомляє «Музейний простір Волині», наразі тут планують здійснювати повномасштабну забудову.

Донедавна Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки мав цілком недоторкану охоронну зону, на яку ніхто, ні за яких перемін влади, не посягав. Вона була доглянута: підкошена, підрізана... Музейні сусіди у 1978 році віддали частину власних земельних ділянок для побудови літературного музею; взамін отримали земельні ділянки, які розміщенні в охоронній зоні музею (без права забудови та приватизації).

Ситуація почала змінюватися із сумнозвісною операцією „ТОПОЛІ”. Було вирізано 140 тополь, які росли на землі, яка належить музею, і добровільною здачею земельних ділянок під забудову.

Зараз планується повномасштабна забудова охоронної зони музею в районі парку, ставка і кадуба Лесі Українки (7 ділянок).

Забудова загрожує втратою частини парку ім. Лесі Українки, Косачівського ставка, екологічною небезпекою від стоку каналізаційних вод, які будуть потрапляти у ставок, пишуть Волинські новини.

wikipedia.org

 wikipedia.org

Довідково

Музей Лесі Українки у Колодяжному, літературно-меморіальний музей у с. Колодяжному Ковельського району Волинської області, заснований 1949 в садибі, в якій Леся Українка прожила дитячі й юнацькі роки.

Славетна українська поетеса Леся Українка в селі Колодяжному (Ковельський район Волині) розпочала та написала близько 80 літературних творів, серед яких «Конвалія», «Сафо», «Русалка», «Співець», «В’язень» та ін.

В експозиції музею представлені меморіальні речі як самої Лесі Українки, так і родини Косачів, прижиттєві видання творів поетеси та її матері Олени Пчілки, речі побуту та етнографії Волині, відтворені фрагменти робочого кабінету і сільської хати.

9 лютого

Інші дати
Василь Данилевич
1872 – український історик, археолог, нумізмат, музеєзнавець, учень В. Антоновича. Автор фундаментальної праці з давньої історії Київщини «Археологічна минувшина Київщини» (1925), історіографічних розвідок про Миколу Костомарова, публікацій матеріалів про численні археологічні дослідження курганів на Сумщині, слов’янських старожитностей під Харковом.
Розгорнути
Іоанна Златоуста
Опівдні ясне сонце - на ранню весну
Розгорнути
Народився Никифор Григор'єв (Григор'єв-Наш)
1883 –  педагог-просвітянин, громадський і політичний діяч, Міністр освіти в уряді УНР, директор Соціологічного інституту в Празі, керівник українського відділення радіостанції «Голос Америки». Автор праць «Історія України в народних думах та піснях», «Основи націознання», «Українська національна вдача».
Розгорнути

Новини Дивитися всі