Людно було днями у Холодному Яру на хуторі Буда Чигиринського району. Тут, поруч із тисячолітнім дубом Максима Залізняка, де за волю України боролися герої — холодноярці, освячували новозбудований храм останнього отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського, 323 роки від дня народження якого нині минуло.

Його життя було прикладом незламної мужності для борців за свободу та незалежність рідного краю, адже він ненавидів беззаконня і боровся за волю України, за що наказом Катерини ІІ його довічно було заслано до Соловецького монастиря.

«Петро Калнишевський, який прожив 112 років, сказав, що не вийде зі своєї ями, допоки Україна не буде свобідною. І ми віримо, що сьогодні, коли наша держава бореться з агресором, він молиться за Україну. Свого часу він переміг терпінням і стражданням. І саме в пам’ять про такого святого ми освячуємо цей храм. Для того, аби наш народ надихався подвигом пращурів і захищав свою країну. З нами Бог, бо з нами правда!» — сказав на урочистостях предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет.

 kam.inf.ua

Новозбудований козацький храм, зведений коштом меценатів і названий на честь Петра Калнишевського, — єдиний такий в Україні. На його куполах хрести «виростають» із тризубів, в амвон було вмуровано камінь, який привезли з Соловків. У церкві облаштовано унікальний іконостас, який утримують на руках фігури козаків-запорожців, вирізьблені з дерева.

За словами настоятеля храму Василя Циріля, іконостас два роки вирізьблювали галицькі майстри, і в ньому поєднано ідеї козацтва та Візантії, «щоби люди могли відчути силу духу та волі святого Петра Калнишевського».

Петро Калнишевський помер на Соловках, його могила не збереглася. Коли три роки тому на Черкащині закладали храм його імені, ініціатор зведення храму чигиринський бізнесмен Олег Островський разом з однодумцями відвідав Соловки і віддав шану пам’яті останнього кошового отамана Запорозької Січі.

А ще вони побували на Хортиці та у селі Пустовійтівка Сумської області, де колись було родове помістя останнього кошового отамана, і привезли звідти жменьку землі та поклали її у символічну могилу Петра Калнишевського біля нині освяченого храму.

«Тепер кожен патріот може його вшанувати. Ми повинні пам’ятати тих, хто зберіг цю землю для нас», — наголошує Олег Островський.