chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні минає 15 років з дня викрадення Георгія Гонгадзе

16 вересня 2015 о 12:23

Від моменту його смерті Україна пережила дві революції, але жодна влада досі не наважилася розкрити імена замовників убивства

Як слушно зауважила в коментарі для Еспресо.TV Олеся Яхно-Бєлковська, 15 років тому убивство Георгія Гонгадзе разом із «касетним» скандалом дискредитували Україну в очах міжнародної спільноти і звело на нуль усю роботу щодо зближення із НАТО. Сьогодні, коли на Україні зосереджені погляди усього світу, розставити крапки над «і» в одній із найбільш резонансних справ періоду Незалежності досі не наважилася жодна влада.

Деталі тих подій забрали в могилу співучасники і посередники, а політичний «глухар» продовжує ставити під сумнів демократичність останнього із режимів, який виплив на хвилі чергової революції.

fraza.ua

 fraza.ua

 

Якщо відновити ланцюг подій, то він дуже резонуватиме із сьогоденням

Олеся Яхно-Бєлковська, політичний експерт:

— Ця справа зачіпає не лише вбивство Георгія Гонгадзе, але й багато внутрішньоелітних зв'язків: хто був ініціатором касетного скандалу, хто робив записи. Кучма, Марчук, Горбулін, Медведчук зараз так чи інакше перетинаються. Я не кажу, що у них якісь відносини. Медведчук все-таки виступає на боці сепаратистів, але це все — дійові особи того періоду. Справа Гонгадзе не може бути доведена до кінця без встановлення всього ланцюга тих подій. Якщо його зараз відновити, то можемо такі зв'язки відкопати і побачити, які зараз будуть дуже резонувати із сьогоденням.

Олексій Подольський, журналіст, політолог, громадський діяч, якого викрали і побили за рік до вбивства Георгія Гонгадзе. До викрадення причетний Олексій Пукач, підозрюють також Леоніда Кучму:

— Розкриття правди про замовників убивства Гонгадзе загрожує Кучмі, Литвину як замовникам. Порошенкові, Шокіну, Турчинову, Луценку як безпосереднім учасникам фальшування справи. Це серед акул політики. А також цілому натовпу інших виконавців, що причетні до справи від першого дня її розслідування-фальшування. І Медведчуку, звичайно.

Олег Єльцов, журналіст, засновник сайту «Україна кримінальна»:

— Я схиляюся до думки, що ініціатором убивства була російська влада. Але все виконано було руками українських силовиків. Отже, саме їм загрожує розслідування. Більшість із них вже відійшли від справ, але вплив на процеси в країні в них є, і вони успішно його застосовують.

Розкриття справи загрожує не окремим персоналіям, а всій системі влади

Діана Дуцик, медіа-експертка та виконавча директорка «Телекритики»:

— Уже змінилося кілька президентів з того часу, а віз і нині там. Чому? Тому що, мені здається, розкриття цієї справи загрожує не просто окремим політикам, а системі влади в цій країні як такій. Системі, яка не хоче змінюватися навіть після смертей на Майдані та після тисяч загиблих під час конфлікту на Сході. Системі, в якій усі з усіма пов'язані, а тому до цього часу жоден резонансний злочин (не лише убивство Георгія) не був розкритий.

Сергій Таран, політолог, директор Міжнародного інституту демократій (Україна):

— Я не вважаю, що хтось один відповідальний за цю справу. Відповідальним є цілий політичний клас, який, перебуваючи при владі, не дав відповідей на ці питання.

Ми про цю справу згадуватимемо на роковини

Євген Кузьменко, журналіст:

— Ми про цю справу будемо згадувати щороку, на роковини. І у значно меншій мірі – у звичайні дні. Тому що зараз, безумовно, є інші виклики. І як би не було шкода Георгія, думаю, вже втрачено той час, коли можна було би досконально розібратися і притягти до відповідальності усіх замовників та виконавців.

Сергій Таран:

— Ця справа не те щоб забулася, а трошки стала в тіні тих справ і вбивств, які зараз сотнями і десятками відбуваються на Сході. Це, я думаю, є причиною меншої уваги. Але не було би ні Помаранчевої революції, ні Революції Гідності, якби не справа Гонгадзе.

Олеся Яхно-Бєлковська:

— Якщо влада не може довести до кінця навіть справу щодо розстрілу Сотні на Майдані, дозволяє представнику попередньої влади спокійно втікати, то які тоді можуть виникати претензії щодо справи Гонгадзе? Я думаю, що для чинної влади це питання точно не на першому місці.

Олег Єльцов:

— Хоча й дається взнаки дефіцит професіоналів і загальний саботаж у прокуратурі, у ГПУ з’явилися здорові сили. Зокрема, заступник генпрокурора Столярчук вже розслідував цю справу. Саме він арештував Пукача. Для нього це — справа честі. Зараз слідча група активно працює, чекаємо на результат.

Джерело: Espreso.tv
Розділи: Видатні постаті

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути