chrome firefox opera safari iexplorer

На Аскольдовій могилі планують знайти близько тисячі поховань часів Другої світової війни

07 жовтня 2015 о 12:34

Аскольдова могила, яка стала останнім домом не лише для князя, а й для тисяч киян протягом століть, виявилося, приймала до себе не лише українців. Так, на території заповідника у Києві вже протягом двох місяців військові археологи розкопують залишки німецьких солдатiв, котрих поховали тут під час Другої світової війни, повідомляє Україна молода.

«У нас є списки тих, хто тут похований за період 1941—1943 років, ці документи зберігалися в архівах Німеччини, — повідомив головний спеціаліст відділу перепоховань «Народного союзу Німеччини» Олександр Романенко. — До цих робіт залучені як українські, так і німецькі фахівці в рамках спільного співробітництва між Німеччиною та Україною. Але основну і найважчу роботу виконують археологи. Адже потрібно дбайливо відкопати останки, щоб нічого не пошкодити і всіх знайти». За словами спеціаліста, розкопки ведуться на Аскольдовій могилі, де територія довгий час була недоглянутою. Роботи проводять iз лівого боку від каплиці, на ділянці близько півкілометра. Щоденно на об’єкті працюють 8-12 військових археологів.

Уже знайшли останки 600 солдатiв. «Усі вони були поховані на відстані приблизно 70 см один від одного, де раніше була викопана траншея. Близько 90% знайдених явно померли в лікарні, оскільки на останках чітко видно рівні зрізи після розтину, — зазначив Романенко. — У кожного знаходимо номерні жетони, за якими можна буде ідентифікувати загиблого».

Загалом, за даними німецьких документів, на території Аскольдової могили поховано близько 1500 німецьких, румунських та угорських солдатiв. Коли пошуки завершаться, їх перепоховають на німецькому військовому цвинтарі біля Віти-Поштової під окремими номерами в маленьких трунах, а всі знайдені жетони відправлять до Німеччини, і вже там фахівці встановлять особи солдатів і почнеться пошук родичів загиблих.

Загалом пошуки триватимуть до початку зими. Однак головна складність роботи полягає в тому, що необхідно зняти асфальтне покриття в парку, аби відкопати останки ще тисячі солдатiв.

«Вирішується питання з приводу проведення робіт під асфальтними пішохідними доріжками в самому парку, адже під ними теж є поховання. Йдеться про територію в 200 кв.м, і якщо міська влада дозволить зняти дорожнє покриття, то після проведення робіт будуть залучатися кошти на їх відновлення», — заявив Олександр Романенко, додавши, що на проїжджій частині поховань немає.

Розділи: Суспільство

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі