chrome firefox opera safari iexplorer

На Аскольдовій могилі планують знайти близько тисячі поховань часів Другої світової війни

07 жовтня 2015 о 12:34

Аскольдова могила, яка стала останнім домом не лише для князя, а й для тисяч киян протягом століть, виявилося, приймала до себе не лише українців. Так, на території заповідника у Києві вже протягом двох місяців військові археологи розкопують залишки німецьких солдатiв, котрих поховали тут під час Другої світової війни, повідомляє Україна молода.

«У нас є списки тих, хто тут похований за період 1941—1943 років, ці документи зберігалися в архівах Німеччини, — повідомив головний спеціаліст відділу перепоховань «Народного союзу Німеччини» Олександр Романенко. — До цих робіт залучені як українські, так і німецькі фахівці в рамках спільного співробітництва між Німеччиною та Україною. Але основну і найважчу роботу виконують археологи. Адже потрібно дбайливо відкопати останки, щоб нічого не пошкодити і всіх знайти». За словами спеціаліста, розкопки ведуться на Аскольдовій могилі, де територія довгий час була недоглянутою. Роботи проводять iз лівого боку від каплиці, на ділянці близько півкілометра. Щоденно на об’єкті працюють 8-12 військових археологів.

Уже знайшли останки 600 солдатiв. «Усі вони були поховані на відстані приблизно 70 см один від одного, де раніше була викопана траншея. Близько 90% знайдених явно померли в лікарні, оскільки на останках чітко видно рівні зрізи після розтину, — зазначив Романенко. — У кожного знаходимо номерні жетони, за якими можна буде ідентифікувати загиблого».

Загалом, за даними німецьких документів, на території Аскольдової могили поховано близько 1500 німецьких, румунських та угорських солдатiв. Коли пошуки завершаться, їх перепоховають на німецькому військовому цвинтарі біля Віти-Поштової під окремими номерами в маленьких трунах, а всі знайдені жетони відправлять до Німеччини, і вже там фахівці встановлять особи солдатів і почнеться пошук родичів загиблих.

Загалом пошуки триватимуть до початку зими. Однак головна складність роботи полягає в тому, що необхідно зняти асфальтне покриття в парку, аби відкопати останки ще тисячі солдатiв.

«Вирішується питання з приводу проведення робіт під асфальтними пішохідними доріжками в самому парку, адже під ними теж є поховання. Йдеться про територію в 200 кв.м, і якщо міська влада дозволить зняти дорожнє покриття, то після проведення робіт будуть залучатися кошти на їх відновлення», — заявив Олександр Романенко, додавши, що на проїжджій частині поховань немає.

Розділи: Суспільство

21 лютого

Інші дати
Ігор Шамо
1925 – український композитор. Однаково успішно виступав у цілком різних видах, формах і жанрах музичної творчості. Народний артист України. Автор музики до гімну столиці – пісні «Києве мій»
Розгорнути
Володимир Малик (Сиченко)
1921 – український письменник, автор пригодницьких та історичних творів: «Посол Урус-шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник», «Шовковий шнурок», що склали тетралогію «Таємний посол»; «Князь Кий», «Черлені щити» та ін.
Розгорнути
Міжнародний день рідної мови
«Рідна мова дається народові Богом, а чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів». Василь Захарченко
Розгорнути
Народився Дмитро Нитченко (Чуб)
(1905, м. Зіньків Полтавської обл. - 1999) - український письменник, педагог, громадський діяч. Активний представник української діаспори в Австралії. Автор збірки оповідей "Живий Шевченко", книжок "Стежками пригод" та "Слідами Миклухи-Маклая", багатьох оповідань, віршів, нарисів про подорожі.
Розгорнути
Народився Вікентій Хвойка
(1850, с.Семин, Чехія - 1914) - український археолог чеського походження. Відкрив пам'ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (4–3 тис. до н. е.).
Розгорнути
Народився Дмитро Мілютенко
(1899, м. Слов"янськ - 1966), український актор, народний артист СРСР. Ролі: Пузир ("Хазяїн" Карпенка-Карого), Хлопов ("Ревізор" Гоголя), Часник ("В степах України" Корнійчука).
Розгорнути

Новини Дивитися всі